День, коли Чарльз ледь не загинув: що пережив король у 1988 році

Є події, які не зникають із пам’яті навіть через десятиліття, вони можуть залишитися десь далеко у минулому, але достатньо одного слова, місця чи запаху і спогад знову повертається. Для короля Чарльза таким нагадуванням стали гори, про це розповіло видання HELLO!.

Наразі 77-річний монарх перебуває у Шотландії, де проводить літню відпустку. Під час зустрічі з учасниками гірської рятувальної команди він згадав про лавину, яка сталася у швейцарському Клостерсі у березні 1988 року. Тоді Чарльз, який на той момент був принцом Уельським, опинився буквально за крок від трагедії.

«Це було близько»

Чарльз зустрівся з представниками рятувальної команди у замку Мей — колишній резиденції його бабусі, королеви-матері. Зустріч була присвячена 50-річчю рятувальної команди, тож саме розмова про небезпеку гір нагадала монарху про подію, яка сталася майже 40 років тому.

Як розповів керівник команди Бен Дайсон, Чарльз згадав про лавину 1988 року у контексті ризиків, із якими щодня стикаються рятувальники. Його слова були короткими: «Це було близько» — без драматичних подробиць і довгих пояснень, але за цими трьома словами — історія, яку Чарльз навряд чи коли-небудь зможе забути.

Лавина, яка все змінила

10 березня 1988 року тодішній принц Чарльз катався на лижах поза підготовленими трасами над Клостерсом у Швейцарії. Він регулярно приїжджав до цього курорту і добре знав місцеві схили. Цього разу разом із групою він вирушив на одну з найскладніших ділянок — трасу Wang. Поруч із Чарльзом був місцевий гід Бруно Шпрехер, а також кілька друзів.

Того дня на горі сталася лавина. Більшість учасників групи змогли сховатися та уникнути найгіршого. Проте для одного з них трагедія виявилася смертельною. Майор Г’ю Ліндсі, один із найближчих друзів Чарльза та колишній особистий помічник королеви, загинув, коли впав приблизно на 400 метрів униз схилом. Ще одна подруга принца, Патрісія Палмер-Томкінсон, отримала травми. Сам Чарльз вижив.

Де була Діана

Ця історія особливо тісно пов’язана з королівською родиною ще й тому, що того дня у Клостерсі перебували принцеса Діана та Сара Фергюсон. Однак на момент сходження лавини вони не були на схилі — обидві залишилися у шале.

Після трагедії Чарльз і Діана разом супроводжували труну майора Ліндсі до Великої Британії. 17 березня 1988 року його поховали на території Королівської військової академії. На похороні були присутні королева Єлизавета II, Чарльз, Діана, принц Ендрю та Сара Фергюсон.

Для Чарльза це була не просто втрата людини зі свого оточення. Ліндсі був його близьким другом. Саме тому, майже через 40 років, спогад про ту лавину залишається для нього настільки живим.

Королі — теж люди

Ця історія згодом стала частиною популярної культури. Події 1988 року були показані в четвертому сезоні серіалу «Корона». Щоправда, екранізація відбулася всупереч бажанню вдови Г’ю Ліндсі, Сари.

Це ще раз показало, наскільки складною може бути межа між історією королівської родини та приватним болем людей, які стояли поруч із нею. Для глядачів це епізод телевізійної драми, а для родини Ліндсі — справжня трагедія, яка назавжди залишилася частиною їхнього життя.

Чарльз і його любов до гір.

Попри небезпечний досвід, Чарльз багато років не відмовлявся від лиж. Клостерс був одним із його улюблених місць для зимового відпочинку. Він приїжджав сюди не лише сам, а й проводив канікули разом із синами — принцами Вільямом і Гаррі.

Саме Клостерс став важливим місцем і для Вільяма, адже у 2004 році там його вперше сфотографували разом із Кейт Міддлтон на початку їхніх романтичних стосунків. А сам Чарльз свого часу настільки регулярно відвідував курорт, що місцеві навіть назвали на його честь два крісельні підіймачі.

Тепер він підтримує тих, хто рятує інших

Сьогодні зв’язок Чарльза з горами має вже інший. Він залишається патроном Braemar Mountain Rescue Team — організації, яку свого часу підтримував і його батько, принц Філіп.

І тепер, коли він зустрічається з рятувальниками, Чарльз може говорити з ними не лише як монарх або почесний патрон. Він знає, що означає опинитися у горах у ситуації, коли все може змінитися за лічені секунди. Можливо, саме тому його коротке «це було близько» прозвучало так промовисто.