"Вам доведеться повернутися належно вдягненою": історія жінки, яку вигнали із суду за штани
Одного разу молода жінка прийшла виконати доручення свого роботодавця — і опинилася в центрі уваги лише через те, що була в штанах.
Лоїс Рабіновіц, 1960 рік / © Associated Press
9 серпня 1960 року 28-річна Лоїс Рабіновіц, нещодавно одружена секретарка, прийшла до суду в Нью-Йорку, щоб сплатити 10-доларовий штраф за свого роботодавця. Його звинуватили в перевищенні швидкості на дорозі East River Drive.
Сьогодні це здається звичайною формальністю, але 66 років тому Лоїс не змогла виконати це доручення через свій вигляд. Вона була одягнена в обтислі штани, і саме це стало проблемою.
Суддя на ім’я Едвард Д. Каяццо відмовився прийняти від неї гроші, писало видання The New York Times.
«Ви усвідомлюєте, що перебуваєте в залі суду в штанах?» — запитав він і заявив: «Я не можу вказувати вам, як одягатися вдома чи на вулиці, — продовжив він, — але цілком можу сказати, як слід одягатися в суді. Суд заслуговує на повагу й гідність. Ви приваблива жінка. У сукні ви були б ще красивішою; натомість ви прийшли сюди як чоловік. Я так гостро на це реагую, тому що ставлю жіночність на високий п’єдестал, і мене ображає бачити, як жінки самі себе з нього скидають».
Суддя наказав Рабіновіц повернутися наступного дня — у сукні — щоб сплатити штраф.
Чоловік Лоїс, Ірвінг, з яким вона була у шлюбі лише два тижні, тим часом затримався, паркуючи автомобіль. Коли він нарешті прийшов, суддя дозволив йому сплатити штраф за дружину, але на цьому справа не закінчилася, бо Каяццо вирішив зробити зауваження також Ірвінгу: «Як ви могли дозволити своїй дружині мати нахабство прийти до суду в такому вбранні? Якби це була моя дружина, я б відмовився виходити з нею, якби вона так одягнулася», — сказав суддя. «Починайте вже зараз трохи її обмежувати, бо потім буде надто пізно».
До суду викликали репортерів, а Лоїс сфотографували в тому самому «непристойному» вбранні того дня.
Лоїс Рабіновіц, 1960 рік / © Associated Press
Сьогодні ці слова звучать майже сюрреалістично, але для свого часу вони відображали цілком поширене уявлення про те, якою мала бути «правильна» жінка.
У книжці When Everything Changed: The Amazing Journey of American Women from 1960 to the Present («Коли все змінилося: дивовижний шлях американських жінок від 1960 року до сьогодення»), опублікованій 2009 року, журналістка The New York Times Ґейл Коллінз назвала слова Каяццо своєрідним, заплутаним вираженням старої ідеї про відмінність чоловічих і жіночих ролей.
«Оскільки за Каяццо не було відомо випадків, коли він виганяв чоловіків за те, що вони приходили до суду в робочих комбінезонах чи спортивних кофтах, було очевидно: насправді суперечка точилася не про гідність суду і не про правила дрескоду. Йшлося про місце жінки у світі», — пише журналістка. «Це було заплутане формулювання старої, класичної ідеї про відмінність чоловічої та жіночої ролей: жінка не повинна була „носити штани“ — ні в родині, ні деінде. Натомість їй дозволяли стояти на п’єдесталі».
Саме з історії Лоїс Рабіновіц Коллінз починає свою книжку — щоб показати, наскільки стрімко змінювалося становище американських жінок у бурхливі 1960–1970-ті роки.
«Переконання, що місце жінки — вдома, що вона слабша за чоловіка і насправді не пристосована до життя у публічному світі, — писала Коллінз. — Ці уявлення існували тисячі років, а за мого життя були зруйновані. Мене й досі вражає сама думка про це».