Таємничі зелені плями під льодом: чому замерзле озеро налякало біологів

У Чехії біологи зафіксували незвичне явище: замерзле озеро Ліпно в Південній Богемії стало яскраво-зеленим через зимове цвітіння ціанобактерій. Дослідники називають подію тривожною ознакою того, як зміна клімату та забруднення довкілля змінюють роботу екосистем.

Про це повідомило видання Popular Science.

Наприкінці 2025 року команда Чеської академії наук вирушила до Ліпно, щоб відібрати зразки унікального зимового цвітіння. У льоду виявили значні скупчення поширеного виду ціанобактерій Worinichinia naegeliana, які, попри прозорість тонкого крижаного шару, зберегли інтенсивне смарагдове забарвлення.

Фахівці пояснюють: у теплі місяці ці водорості часто розмножуються у водоймах, збагачених фосфором та іншими речовинами. Та цього разу фактори збіглися так, що популяція утримувалася біля поверхні аж до замерзання озера. Тижні сонячної погоди, слабкий вітер і теплий період напередодні Різдва спричинили утворення своєрідних «ціанобактеріальних очей» — світлих округлих плям у темніших ділянках підльодового цвітіння.

Таке зимове накопичення токсичних синьо-зелених водоростей становить ризик для водних організмів: під час цвітіння вони виділяють ціанотоксини, здатні отруювати екосистеми та впливати на якість питної води. Науковці попереджають, що сезонність цвітіння вже давно зсувається — у Ліпно його фіксували навіть у грудні та січні, водночас раніше пік припадав на кінець літа.

За словами гідробіолога Петра Знахора, зелений лід став наслідком довгострокових процесів — евтрофікації та змін клімату, які підвищують ймовірність появи таких аномалій у майбутньому.

Хоча снігопад наприкінці грудня остаточно припинив фотосинтез під льодом і зупинив цвітіння, учені попереджають: подібні випадки незабаром можуть траплятися не лише в Чехії, а й у водоймах інших країн, зокрема США, де сезон спостережень за ціанобактеріями потенційно може продовжитися до зими.

Нагадаємо, сильні зимові шторми несподівано відкрили дерев’яний корабель, який зник ще наприкінці XIX століття. Понад 130 років він пролежав під піском.