На замітку кожній господині: які крупи потрібно замочувати, а які тільки промити

Багато господинь вважають замочування круп лише рекомендацією, але насправді це є важливим етапом приготування, який безпосередньо впливає як на якість готової страви, так і на її харчову цінність. Якщо пропустити цей крок, можна втратити не лише час біля плити, а й цінні поживні властивості продукту.

Які крупи та як потрібно замочувати

Процес замочування складається з двох ключових етапів. Спочатку крупу необхідно ретельно промити. Для цього її пересипають у миску, заливають водою і акуратно перемішують руками, після чого зливають каламутну воду. Цю процедуру повторюють доти, доки вода не стане абсолютно прозорою, що необхідно для видалення пилу та поверхневих забруднень.

Після промивання крупу поміщають у скляний, керамічний або емальований посуд. Її заливають чистою питною водою кімнатної температури так, щоб рівень води був приблизно на півтора-два сантиметри вище рівня крупи.

Найдовше замочування, від 10-12 годин (зручно залишати на ніч), потрібне для нуту, бобів, дикого рису та зеленого гороху. Ці продукти мають щільну структуру, яка вимагає тривалого розм’якшення.

Приблизно 8 годин замочують амарант, маш і білу квасолю, а також пшоно.

Шість годин достатньо для зеленої гречки та вівсяних пластівців тривалого приготування.

Пшеницю, яку використовують для каш, рекомендується замочувати близько 7 годин.

Важливим фінальним кроком у процесі замочування є обов’язкове злиття старої води після закінчення терміну та повторне промивання крупи проточною водою. Це гарантує видалення фітинової кислоти та інших небажаних речовин. Варити продукт слід виключно у свіжій воді.

Чому замочування є необхідним

• Одна з важливих цілей замочування — це нейтралізація фітинової кислоти. Ця сполука міститься в оболонці більшості злаків, круп і бобових культур. Фітинова кислота, або фітат, має здатність зв’язувати мінерали, такі як залізо, цинк, кальцій та білки, перешкоджаючи їх повноцінному засвоєнню організмом людини. При замочуванні активовуються природні ферменти, які допомагають фітиновій кислоті частково вимиватися та розщеплюватися, що робить кінцевий продукт значно кориснішим і легкозасвоюваним.

• Крім того, процес замочування має низку важливих практичних переваг. Він помітно скорочує час варіння, що економить енергію та час.

• Замочування допомагає видалити надлишки крохмалю з поверхні зерна, що сприяє зниженню глікемічного індексу страви. Особливо це стосується бобових, оскільки замочування сприяє розщепленню складних цукрів, що, своєю чергою, зменшує газоутворення та дискомфорт після їх вживання.

Крупи, які не потрібно замочувати

Деякі популярні крупи не потребують попереднього замочування. Достатньо лише ретельно промити білий рис, звичайну гречку (ядрицю), кус-кус та булгур. Для кращого смаку гречку або булгур можна також прожарити на сухій сковороді перед варінням.