Чи почалася вже Третя світова війна: експерт назвав 7 ризиків для глобального конфлікту

Війна Росії в Україні стала вузловим елементом формування нового типу глобального протистояння. Цей збройний конфлікт не обов’язково набуде форми класичної світової війни, але вже має ознаки системної конфронтації між блоками держав, цінностями та моделями світового порядку.

Таку думку висловив політолог та міжнародний оглядач Віталій Каспрук.

Він нагадав, що після завершення Холодної війни у світі домінувала тенденція до однополярності з беззаперечним лідерством Сполучених Штатів, однак сьогодні світ дедалі більше наближається до фрагментованої багатополярності.

«Війна Російської Федерації проти України стала точкою, в якій ревізіоністські держави відкрито кинули виклик чинному міжнародному порядку. Внаслідок чого сучасні збройні протистояння перестали бути локальними, формуючи цілісну „мережу криз“ та взаємопов’язану геополітичну напругу», — наголосив він.

Ризики світового конфлікту

Першим і найочевиднішим ризиком аналітик називає пряме зіткнення між НАТО та Російською Федерацією.

«Москва вдається до провокацій на кордонах Польщі та держав Балтії, це створює постійний ризик відкритого зіткнення. Російська доктрина „ескалації заради деескалації“ та регулярний ядерний шантаж знизили поріг прийнятності застосування зброї масового ураження», — зазначив Каспрук.

Другий аспект, на його думку, стосується утворення нової архітектури глобального протистояння «ревізіоністського блоку», де Росія стає молодшим партнером Китаю, формуючи разом з Іраном та Північною Кореєю тоталітарний альянс, націлений на демонтаж чинного ліберального світового порядку та знищення західної гегемонії.

Третій ризик, вважає експерт, полягає в дестабілізації «Глобального Півдня».

«Продовольча та енергетична небезпека, спричинена війною, поглибила розрив між багатими та бідними країнами, посилюючи антизахідні настрої в Африці, Латинській Америці та Південно-Східній Азії. Це створює вакуум впливу, який активно заповнюють тоталітарні режими, пропонуючи альтернативні моделі безпеки та фінансування без вимог щодо демократизації», — пише він.

Четвертим ризиком, який виділяє оглядач, є гібридизація війни.

«Сучасне протистояння виходить далеко за межі традиційних бойових дій. Інформаційні операції, кібератаки, енергетичний тиск і економічні санкції стають невіднятними інструментами боротьби. Війна в Україні показала, що інформаційна складова є одним із ключових елементів сучасної безпеки. У цьому контексті глобальне протистояння вже відбувається — але поки що у „розмитій“ формі, без офіційного оголошення війни», — наголосив він.

На думку Віталія Каспрука, п’ятий ризик — економічний і ресурсний.

«Конфлікт між двома великими експортерами продовольства спричинив серйозні потрясіння на світових ринках, посиливши ризики глобальної нестабільності. Порушення логістики, енергетична криза в Європі та коливання цін на продовольство створюють додаткові осередки напруження, особливо в країнах Глобального Півдня. У цьому сенсі війна стає каталізатором криз, підсилюючи вже наявні соціально-економічні проблеми», — вважає він.

Шостим ризиком він називає затяжний характер війни.

«Станом на 2026 рік конфлікт набув рис позиційного протистояння, де жодна зі сторін не має переваги. Така „війна на виснаження“ створює стратегічну невизначеність і підвищує ймовірність радикальних рішень — від розширення театру бойових дій до застосування нетрадиційних засобів», — стверджує оглядач.

І останнім, сьомим ризиком, на думку Віталія Каспрука, є переформатування світового порядку: ослаблення старих альянсів та формування нових блоків замість Європейського Союзу та НАТО, а також створення альтернативних центрів сили.

При цьому він зазначив, що ослаблення старих альянсів не означає їхнього зникнення, а радше трансформацію їхньої ролі. Аналітик наголосив, що паралельно формується мережа альтернативних центрів сили.

«Насамперед це пов’язано зі зростанням впливу Китаю, який просуває власні економічні та інституційні ініціативи, такі як BRICS та інфраструктурні проєкти глобального масштабу. Індія, Туреччина, Бразилія, держави Перської затоки також дедалі активніше діють як самостійні гравці, балансуючи між великими силами та просуваючи багатовекторну політику. Це створює ситуацію „плинної багатополярності“, де союзи стають менш стабільними, а коаліції — ситуативними», — вважає Віталій Каспрук.

Чи триває Третя світова війна уже зараз

Аналітик наголосив, що російсько-українська війна вже давно вийшла за межі регіонального зіткнення, і виступає каталізатором системної кризи міжнародного порядку.

«Ключове питання полягає у тому, чи можна говорити про початок глобального конфлікту вже зараз. Адже частина західних експертів вважає, що світ уже перебуває у стані нової „гібридної світової війни“, тоді як інші наполягають, що ще зберігаються механізми стримування і дипломатії. Проте очевидним є інше — рівень глобальної нестабільності є одним із найвищих за останні десятиліття», — пише він.

На думку Віталія Каспрука, війна Росії проти України створює комплексний ризик ширшого глобального протистояння через поєднання кількох факторів: формування блоків держав, мілітаризацію міжнародних відносин, гібридизацію конфліктів, економічні потрясіння та ерозію механізмів глобального управління.

«Найбільш імовірним сценарієм на найближчу перспективу є не класична світова війна, а тривала фаза „розпорошеного“ глобального конфлікту, де різні регіональні кризи будуть взаємопов’язаними та підживлюватимуть одна одну. Саме в цій логіці російсько-українська війна трансформувалася з локального конфлікту в детермінуючий чинник глобальної архітектури безпеки», — підсумував він.

Нагадаємо, раніше полковник армії Великої Британії у відставці Філіп Інгрем припустив, що у разі ескалації війни на Близькому Сході та у Європі розпочнеться конфлікт у Південно-Східній Азії, це буде означати початок Третьої світової війни. Тому важливими найближчим часом будуть дії лідера Китаю Сі Цзіньпіна.