Чемпіон, який розбив "глянець" боксу: яким Усик є у звичайному житті

Олександр Усик завжди був не «глянцевим», а навіть дещо «мемним» спортсменом, якого люблять за межами боксу. Він може перемагати гігантів у рингу, а після бою шукати дружину для обіймів, виходити на історичний поєдинок з ім’ям доньки на шортах і перетворювати ламану англійську на меми. Саме ця простота, сімейність і відмова від глянцевого образу зробили Усика одним із «найлюдяніших» чемпіонів великого спорту.

Поки український чемпіон готується до бою проти нідерландця Ріко Верховена, який 23 травня в Україні транслюватиме платформа Київстар ТБ, ТСН.ua розповідає, який Олександр Усик є поза рингом і як українець поламав «глянцевість» великого спорту.

Чемпіон, який не грає в глянець

У великому спорті чемпіонів часто перетворюють на глянцеві бренди. Ідеальні фото, контрольовані емоції, дорогі образи, правильні фрази, продумані жести, жодної зайвої «дивності». Суперзірка має виглядати недосяжною, ніби вона живе не в тому самому світі, що й решта людей. Олександр Усик зламав цю формулу.

Він може бути абсолютним чемпіоном світу, перемагати Тайсона Ф’юрі, Ентоні Джошуа та Даніеля Дюбуа, але при цьому залишатися людиною, яка сміється, танцює, говорить дивні фрази, носить імена дітей на шортах і після великого бою насамперед шукає дружину для обіймів.

Саме тому Усика люблять не лише за боксерський геній. Його люблять за те, що він не став пластиковою спортивною зіркою.

Українець ніколи не виглядав як типовий герой «спортивного люксу». Він не будує образ лише на дорогих речах, показовій агресії чи бездоганній медійній картинці. Навпаки, часто його головна сила поза рингом саме в тому, що він не боїться бути смішним, дивним або незручним для шаблону.

В одному з інтерв’ю The Guardian Усик прямо казав про себе: «I’m a really funny guy» — «Я дуже веселий хлопець». Він додавав, що любить сміятися і танцювати, але через війну Росії проти України не завжди це легко.

Ця цитата дуже точно пояснює його образ. Усик не намагається бути «залізною людиною» 24 години на добу, він може бути веселим, але не легковажним.

Поки американські боксери міряються автопарками, Усик може спокійно приїхати на пресконференцію в костюмі персонажа з «Гострих картузів» або з’явитися в ефірі з плюшевою іграшкою — віслючком «Льоля», якого йому подарувала донька Єлизавета як талісман.

Олександр не купує речі заради статусу. Ба більше, у звичайному житті його найчастіше можна побачити у простому спортивному костюмі від українських брендів.

«Мене не мотивують гроші. Гроші — це, мабуть, найлегший із ресурсів, які можна заробити. Моя мета — прожити життя так, щоб бути корисним світу, в якому я живу. Не можна просто постійно запихати гроші у власні кишені й робити все тільки для себе. Коли ти помреш, у твоїй труні не буде кишень. Коли ти постанеш перед своїм фінальним суддею, цінність матимуть лише твої справжні вчинки — не те, скільки ти заробив, а те, що ти дійсно зробив», — так розповідав боксер про свої цінності журналу The Ring Magazine.

Дружина та діти — не деталь картинки

Одна з найемоційніших сцен після великих боїв Усика — його моменти з дружиною Катериною. Після перемоги над Даніелем Дюбуа у 2025 році він опублікував чорно-біле фото, де у рукавицях обіймає Катерину просто після бою. Підпис був короткий: «Ти моя підтримка, ти — моє все». Катерина була поруч під час поєдинку, переживала й уболівала за нього.

Цей момент важливий як частина портрета Усика. Після бою, шуму, адреналіну, камер і титулів він не робить із себе недоторканного героя, а обіймає людину, яка була поруч.

У глянцевому спорті родина часто стає фоном для красивих фото. У випадку Усика вона виглядає інакше — як реальна опора, до якої він повертається після найбільшого напруження.

Обійми з Катериною після бою показують не «слабкість» чемпіона, а його нормальність, насамперед те, що він така ж людина, як і кожен, хто спостерігає за його боями.

Усик не просто говорить про родину — він буквально бере її із собою в ринг. Один із найяскравіших прикладів його шорти на перший бій із Тайсоном Ф’юрі у травні 2024 року. На задній частині пояса був напис «Марія» — ім’я наймолодшої доньки Усика, яка народилася у січні 2024-го. Українські медіа зазначали, що боксер пропустив її народження, бо перебував у тренувальному таборі перед боєм із Ф’юрі.

Поки Усик готувався до одного з головних боїв кар’єри, вдома народилася його донька. І коли він вийшов на історичний поєдинок за абсолютне чемпіонство, її ім’я було з ним у рингу.

На шортах Усика й раніше з’являлися особисті символи. В різних боях на екіпіруванні були імена членів родини, український прапор і християнський символ.

Для українського боксера це частина особистої карти — родина, Україна, віра. Те, що не видно в статистиці бою, але видно в тому, як чемпіон сам розповідає про себе без довгих промов.

«Very feel» і «Don’t push the horses»: як Усик став мемом, не намагаючись ним бути

Ще одна деталь, яка робить Усика ближчим до вболівальника та відрізняє його від «колег по рингу» — його комунікація. Не ідеальна, не відполірована, іноді кумедна, але дуже впізнавана.

Фраза «I’m feel! I’m very feel!» стала одним із найвідоміших мемів після його відповідей англійською. А перед реваншем із Дюбуа він видав нову фразу — «Don’t push the horses», дослівний переклад з української «не жени коней». Ці вислови швидко розлетілися в Мережі, стали мемами й частиною інтернет-образу Усика.

У цьому є важлива різниця між Усиком і багатьма медійними спортсменами. Він не намагається вигадати «вірусну фразу» для TikTok. Вона просто народжується з його манери говорити. Саме тому це працює, адже люди відчувають не продакшн, а живу людину.

Усикова ламана англійська, дивні переклади українських фраз і неочікувані відповіді стали частиною його харизми. Він ніби постійно вибивається з ідеальної картинки великого спорту і саме через це стає ще цікавішим.

Український чемпіон узагалі вміє перетворювати навіть дивні життєві епізоди на частину свого образу. Один із таких — історія з дитинства, коли його вдарив кінь.

У 2025 році Усик розповідав, що найсильніший удар у житті отримав не від Тайсона Ф’юрі, Ентоні Джошуа чи Даніеля Дюбуа, а від коня, коли йому було 12 років. «У дитинстві мене вдарив один кінь — бам! Нуль боїв, нуль перемог, один нокаут», — жартував боксер.

Танці як частина його живого образу

Усик поза рингом часто виглядає зовсім не так, як від абсолютного чемпіона очікує глянцева культура великого спорту. Він не боїться бути смішним, легким, домашнім — і танці давно стали частиною цього образу.

Це видно не лише після великих перемог, коли Усик може станцювати на рингу, а й у звичайніших моментах. У соцмережах розходилося відео, де він танцює на благодійному вечорі під час виступу Надії Дорофеєвої. І саме такі кадри працюють сильніше за будь-яку постановочну фотосесію — перед нами не недосяжний чемпіон із плаката, людина, яка вміє радіти і жити «тут і зараз».

Танці для Усика — не просто кумедні відео. Це частина його публічного образу. Він не боїться виглядати дивним чи смішним. Саме тому фанати бачать у ньому не лише абсолютного чемпіона, а людину, якій близькі прості речі — родина, свято, сміх і рух.

Віра, Україна і внутрішній стрижень

Усик часто говорить не тільки про спорт. У його публічному образі помітні віра, любов до України і відчуття відповідальності перед людьми, які дивляться його бої вдома або на фронті.

The Times у матеріалі про боксера наголошував, що він говорить про свою православну віру і шукає в ній силу. Усик не раз наголошував на війні в Україні, говорив про агресію ворога, жертв та емоційний зв’язок із воїнами на фронті.

Це теж відрізняє його від глянцевої моделі спортсмена. Усик не завжди говорить зручно. Не завжди говорить «маркетингово». Але в нього є внутрішня система координат — родина, віра, країна, дисципліна, пам’ять про батька, відповідальність перед тими, хто підтримує його.

«Я зараз боксую не заради поясів. Я боксую для кожного, хто захищає нашу країну просто зараз, і в пам’ять про тих воїнів, яких уже немає з нами. А також для всіх тих, хто хоче бути вільним і хто встав за свою країну проти тих, хто прийшов нас завоювати», — наголошував він у коментарі для британського видання TalkSPORT.

Як він поламав глянцевість великого спорту

Сучасний спорт любить ідеально «запакованих» героїв, а Усик став великим саме тому, що не до кінця вписався в цю «упаковку».

Він не виглядає як людина, яку повністю створили PR-команди. Його англійська не завжди ідеальна, жарти не завжди зрозумілі з першого разу, а поведінка іноді дивна. Його емоції можуть бути дуже відкритими, а сімейні символи — надто особисті, щоб бути просто дизайном. І саме це все разом зробило його сильним персонажем.

Глянець часто створює дистанцію, а українець цю дистанцію скорочує. Тому глядач бачить не тільки чемпіона з поясами, а людину, яка може після бою обійняти дружину, вийти на ринг з ім’ям доньки, сказати щось дивне англійською, заплакати, посміятися, станцювати і потім знову перемогти.

Не пропустіть одну з головних спортивних подій року — 23 травня на Київстар ТБ. На платформі буде доступний повний вечір боксу з усім файткардом, а також додатковий контент напередодні: пресконференція 21 травня та зважування 22 травня — на спеціальному каналі Київстар ТБ Усик-Верховен.

Подія буде доступна користувачам із підпискою на пакет Преміум HD, а також на його аналогах — тарифах із розширеним доступом до спортивного контенту та телеканалів.