Путін може почати війну з ЄС навіть після затримання в європейській країні нетверезого російського туриста — експерт

Держдума РФ ухвалила у першому читанні поправку до закону «Про оборону», яка фактично розв’язує руки Кремлю для агресії проти будь-якої держави світу. Новий документ дозволяє президенту Росії вводити війська в інші країни для «захисту» росіян, затриманих за рішенням міжнародних або національних судів.

Про це розповів військовий оглядач Денис Попович.

Аналітик проводить прямі паралелі між нинішніми діями Держдуми та подіями, що передували повномасштабному вторгненню в Україну. На думку Поповича, Путін знову намагається підвести «законну» базу під майбутні військові операції.

«Якщо порівнювати цю ситуацію з передвоєнними днями лютого 2022 року в Україні, то цей закон можна порівняти з визнанням Росією 'ЛДНР' 21 лютого. Це теж була юридична основа для вторгнення, яке відбулося за три дні. А тепер, після цього закону залишилося лише висунути 'пред’яву' тій державі, де, на думку Путіна, треба захистити росіян», — зазначає Попович.

Небезпека закону полягає в тому, що приводом для введення військ може стати будь-яке кримінальне провадження проти громадянина РФ за кордоном. Це створює підґрунтя для нападу на будь-яку державу, де були затримані росіяни.

«Теоретично війна може початися навіть після того, як притягнуть до кримінальної відповідальності 'руссо-туристо', який у нетверезому стані на орендованому авто зіб’є на переході бабцю десь в умовній Клайпеді чи Юрмалі. І ця дія тепер буде абсолютно законною з позиції російського законодавства», — пояснює військовий оглядач.

Війна за 72 години: нова тактика Кремля

Попри те, що Росія виснажена війною в Україні, експерт застерігає від недооцінки її можливостей. Нова стратегія Кремля може не передбачати залучення механізованих колон чи великої кількості живої сили на другому фронті. Акцент буде зроблено на масованому використанні безпілотників.

«Темпи виробництва ударних дронів різних типів та дронів-обманок на Росії сягнули 400 одиниць на добу. Їм достатньо 72 годин, щоб 'наклепати' 1000 дронів та направити їх не на Україну, а на якусь умовну Латвію, Литву чи Естонію. ППО цих країн не готова до такого нападу. Взагалі жодна європейська країна до цього не готова», — підкреслює Попович.

За словами аналітика, така кількість дронів здатна за пів дня знищити ключові цілі, після чого Москві залишиться лише продиктувати умови капітуляції, поки НАТО намагатиметься скоординувати свою відповідь. Питання тепер полягає не в тому, чи буде висунуто претензії європейським державам, а в тому — коли саме та кому.

Війна Росії з НАТО — останні новини

Нагадаємо, за даними розвідки Литви, після завершення війни проти України Росія може готуватися до потенційного військового протистояння з НАТО. У щорічній оцінці загроз зазначається, що Москва вже розширює військові підрозділи біля кордонів країн Альянсу та планує збільшити чисельність армії на 30–50% порівняно з довоєнним рівнем.

У звіті також йдеться про модернізацію російського озброєння та відновлення стратегічних резервів. Окремо аналітики вказують на підтримку з боку Китаю, яка допомагає розвивати російський військово-промисловий комплекс.

Крім того, у документі згадуються гібридні загрози, зокрема диверсії та інциденти з пошкодженням підводної інфраструктури в Балтійському морі. У зв’язку з цим НАТО посилило свою присутність у регіоні для захисту стратегічних об’єктів.