Акули чують вас за десятки метрів: вчені з’ясували, як далеко сягає їхній слух

Тиша у воді не гарантує, що акула вас не помітить. Нове дослідження показало, що ці хижаки здатні чути підводні звуки на відстані майже 75 метрів і навіть визначати, звідки саме вони лунають.

Про це пише Daily Mail.

Дослідження провели біля південно-східного узбережжя Флориди. За допомогою підводного динаміка та дронів науковці спостерігали за поведінкою чорноперих акул і перевіряли, як вони реагують на звуки різної частоти.

Хижаки стабільно реагували на низькочастотні сигнали та часто віддалялися від джерела звуку, навіть коли перебували від нього на значній відстані.

«Океан — це акустичне середовище, і акули, очевидно, налаштовані на нього способами, які ми лише починаємо розуміти», — пояснив провідний автор дослідження, професор Флоридського Атлантичного університету Стівен Кадзіура.

За його словами, здатність виявляти звуки на відстані сотень футів дає акулам важливу інформацію про те, що відбувається навколо.

Як проводили експеримент

Для дослідження вчені використали місце природного сезонного скупчення чорноперих акул біля узбережжя Флориди. Щозими там збирається велика кількість цих хижаків.

Мілководдя та прозора вода дозволили спостерігати за акулами з повітря, практично не втручаючись у їхню природну поведінку.

Команда встановила підводний динамік, який віднесли від човна приблизно на 19 метрів, щоб мінімізувати вплив самого судна.

Дослідники перевіряли три діапазони низьких частот — 100–200, 200–400 та 400–800 Гц. Для контролю також використовували сигнал частотою 10 кГц, що виходить за межі відомого слухового діапазону акул.

Низькочастотні сигнали відтворювали з високою інтенсивністю, щоб не привабити тварин, а навпаки — перевірити їхню реакцію на потенційно неприємний звук.

Чують майже за 75 метрів

Результати, опубліковані в журналі Integrative Organismal Biology, показали, що акули реагували на всі три низькочастотні сигнали, але ігнорували високочастотний контрольний звук.

Вони могли виявити шум на відстані до 74 метрів, що перевищує раніше зафіксовані показники для акул, які вільно плавають у природному середовищі.

Багато хижаків після появи звуку швидко змінювали напрямок руху. Це, на думку дослідників, свідчить про те, що акули здатні досить точно визначати, звідки надходить шум.

Особливо чутливими вони виявилися до низьких частот: такі звуки акули могли вловлювати з більшої відстані й навіть за меншої гучності.

Як акули чують без плавального міхура

Результат здивував дослідників ще й тому, що акули не мають наповненого газом плавального міхура, який багато інших риб використовують для сприйняття звуку.

Науковці припускають, що хижаки покладаються на дуже чутливі структури внутрішнього вуха. Вони дозволяють відчувати вібрації та рух частинок, які виникають під час поширення звукових хвиль у воді.

Дослідники наголошують, що саме спостереження у відкритому океані дають найбільш природну картину. У резервуарах звук відбивається від стін, створюючи складні й спотворені сигнали, тому поведінку акул там важче оцінювати точно.

Нагадаємо, звичайна сімейна прогулянка американським пляжем у пошуках гарних мушель несподівано обернулася сенсаційним відкриттям решток найнебезпечнішого доісторичного хижака.