Несподіване дослідження: як різні домашні тварини насправді впливають на дитячу психіку

Іспанські науковці в межах проєкту INMA (Infancia y Medio Ambiente) проаналізували дані майже 1900 родин, спостерігаючи за впливом домашніх тварин на дітей від періоду вагітності матерів до досягнення малюками 7-8 років.

Дослідження, опубліковане у виданні World Journal of Pediatrics, мало на меті з’ясувати, як наявність собак, котів, птахів чи дрібних тварин у віці 1 та 4-5 років впливає на емоційні та поведінкові проблеми дітей у молодшому шкільному віці.

Небезпека від котиків

Найбільш несподіваним виявився висновок щодо котів. Вчені з’ясували, що наявність кота в родині, коли дитині було 4-5 років, пов’язана з підвищеним ризиком розвитку як інтерналізаційних (тривожність, депресивні симптоми, замкнутість), так і екстерналізаційних (агресія, порушення правил) проблем у віці 7-8 років.

Дослідники пропонують кілька пояснень цього феномену. По-перше, коти за своєю природою більш незалежні, менш ласкаві та часто демонструють уникальний тип прив’язаності, що обмежує емоційну взаємодію з малюком. По-друге, розглядається фактор інфекцій: коти є носіями токсоплазмозу, який у дітей може впливати на когнітивні функції та пов’язується з підвищеним ризиком психічних розладів, таких як депресія чи манія.

Що стосується собак та птахів, то їхня присутність не показала жодного значного позитивного чи негативного впливу на психічне здоров’я малюків у цьому віці.

Дрібні тварини як справжній антистрес

Справжнім відкриттям стали так звані «інші тварини»: гризуни (хом’яки, кролики, морські свинки), рибки та рептилії (черепахи). Згідно з даними дослідження, постійна наявність таких улюбленців виявилася захисним фактором, який знижує ризик розвитку внутрішніх емоційних проблем у дитини.

Вчені пояснюють це тим, що такі тваринки є ідеальними «дитячими улюбленцями». Їх легше доглядати, що дозволяє батькам ефективно залучати малюків до відповідальності та розвивати у них співчуття. Догляд за гризуном чи рибками вимагає регулярності, що тренує пам’ять і самоконтроль дитини без надмірного емоційного навантаження.

Автори дослідження підкреслюють, що вплив тварин на психіку є дуже складним процесом. До 18 років у людини ще формуються моделі емоційної прив’язаності, тому просто факт наявності пухнастика у квартирі не гарантує автоматичного покращення ментального здоров’я дитини у ранньому віці.

Нагадаємо, водночас експерти наголошують на терапевтичному впливі котів, особливо на людей похилого віку. Для пенсіонерів, які часто страждають від самотності, кіт стає не просто сусідом по квартирі, а справжнім «антидотом» від депресії.