41 смерть за рік та звинувачення "у катівні": чи є порятунок для тварин Одеського зоопарку

В Одесі спалахнув скандал довкола міського зоопарку. Останнім часом біля його входу почастішали мітинги активістів, які вимагають врятувати тварин. За їхніми словами, вихованці закладу страждають від поганого догляду та жахливих умов перебування.

Вимоги громадськості: правда про загибель тварин та фінансова звітність

Громадська діячка Анжеліка Карапетян, яка займається питанням Одеського зоопарку, каже, що у січні зверталася до міськради для розв’язання проблем довкола установи. Тоді було створено робочу групу, результатом роботи якої стало звільнення директора Одеського зоопарку Ігоря Білякова. За офіційною інформацією, з ним не продовжено контракт.

Карапетян стверджує, що зоопарк неналежним чином утримує тварин, за що вже сплатив штрафи.

«Відомо, що за рік (2025-2026) 41 тварина зоопарку покинула цей світ, тож ми вимагали актів про смерть та причин загибелі, а також протоколів лікування — надання або ненадання медичної допомоги тваринам. Жодного документа комунальна установа (КУ) «Одеський зоопарк» не надала. Ми вимагали документів про народження тварин: скільки народилося по кількості, скільки пішло на обмін, оскільки в Україні існує практика обміну, а також продажу з комунальної установи. Нам не було надано жодного документа. Тож усі підстави звільнити Ігоря Білякова з посади директора були», — каже громадська діячка.

За її словами, минулого року бюджетне фінансування установи склало 48 мільйонів 700 тисяч гривень.

«На акціях під зоопарком ми вимагали показати, куди саме пішли всі ці гроші платників податків. Нам ніхто не надав документів. Тварини зоопарку продовжують утримуватися у неналежних умовах. Ми постійно знімаємо відео, як вони п’ють воду з іржавих поїлок. Як тварини ходять колами, що може свідчити про ознаку психічного розладу. І, на жаль, нічого не змінюється. Пройшла вже 21 акція біля зоопарку. Посадовці обіцяють вирішити питання та по черзі приходять до зоопарку. Але це нічим не закінчується. Конкурс на заміщення посади директора не запроваджується», — зауважує Анжеліка Карапетян.

Вона додає, що робочою групою було запропоновано запросити іноземні організації, які згодні безкоштовно допомагати зоопарку, навіть налагодили з ними комунікацію.

«Вони заявили, що можуть допомагати, але мають бути офіційно запрошені до співпраці одеським Департаментом культури, який курує роботу зоопарку. Списки організацій ми надали департаменту, на що нам надійшла відписка, що іноземні організації будуть запрошені тільки тоді, коли у комунальній установі з’явиться новий директор. У той же час не створені умови, щоб директор знайшовся. Тому надання допомоги від іноземних організацій під питанням», — розповідає Анжеліка Карапетян.

Ініціатива реорганізації та евакуація тварин з Одеського зоопарку

Громадська діячка каже, що питання можливої реорганізації зоопарку та перевезення частин тварин за кордон можуть вирішувати лише європейські фахівці, які спільно з адміністрацією зоопарку мають визначитися: чи потрібно частину хижих тварин евакуювати до Європи.

«Така пропозиція дійсно була. Одеський зоопарк займає площу менше 6 гектарів. Тобто там фізично неможливо розмістити усіх тварин, щоб їм було комфортно. Адже існують норми з утримання і для кожної тварини є своя площа. Тому я пропонувала варіант реорганізації зоопарку: зменшення колекції тварин і залишення на цьому місці реабілітаційного центру та Парку птахів. Щоб вони належним чином утримувалися і лікувалися. Залишити свійських тварин та мілких, які здатні жити у невеликих вольєрах», — каже Карапетян.

Леопард з Одеського зоопарку ніколи не купався

Вона додає, що з України через війну постійно евакуюють із зони бойових дій диких тварин: левів, тигрів та інших.

«Їх спрямовують до європейських реабілітаційних центрів, де у них є доступ до природи. Леопард з Одеського зоопарку та наші леви ніколи в житті не бачили навіть трави, бо їх неналежно утримують. А леопард ніколи в житті води не бачив і не купався. Саме тому ми вимагаємо від міської влади конкретних дій — прозорості, контролю та підзвітності і щоб тварини отримували належну допомогу», — каже Карапетян.

Вона не погоджуюся з тезою, що активісти на акціях протесту біля зоопарку, якось тиснуть на працівників установи.

«Навпаки, серед них є наші агенти, які нам допомагають піддавати розголосу певні події. Наприклад, коли захворіла тигриця, нам надіслали її фото працівники зоопарку, які справді переживають за тварин. Після того, як я оприлюднила фото, дирекція через 1,5–2 місяці викликала з Києва ветеринарного лікаря. Це свідчить про те, що в Одеському зоопарку навіть немає спеціаліста, який здатен лікувати таких тварин. Так не має бути», — підсумовує Анжеліка Карапетян.

Концтабір для тварин: що кажуть про зоопарк одесити

У соціальних мережах чимало реакцій мешканців Одеси з приводу ситуації довкола зоопарку. Більшість людей відверто називають заклад катівнею і вимагають врятувати тварин, які там утримуються.

«Я одесит який змушений своїй дитині показувати тварин у Миколаєві, бо страшно вести до Одеського зоопарку. Це нормально?», — пише Олексій.

Більшість людей вказує на занедбаність вольєрів та хворобливий вигляд тварин.

«То не зоопарк, а кунсткамера», — пише ще одна дописувачка.

Люди вказують на те, що ситуація у зоопарку не змінюється роками та закликають передусім подбати про тварин.

Користувачі соціальних мереж вказують на сумні очі слонихи з Одеського зоопарку, якій важко пересуватися. А інші пояснюють, що їй складно ходити, бо у тварини виросли нігті, за якими не доглядають. Мовляв, у природі слони багато пересуваються і самостійно їх стирають. А в умовах зоопарку їх потрібно зрізувати, хоча б раз у три-чотири місяці. Очищувати стопи — видаляти бруд, камінці та перевіряти, чи немає тріщин або інфекцій.

У той же час, багато користувачів називають скандал довкола Одеського зоопарку наміром його закрити, а територію забудувати. Саме тому закликають не вивозити тварин, а рятувати.

«Зоопарк закриють, у кращому разі перенесуть за межі міста. А на його місці збудують ТЦ чи новий ЖК. Думаю, ймовірніше новий будинок», — пише ще один користувач Мережі.

Сибірський козел ледве стоїть на ногах

Ситуація ще більше загострилася після того, як депутат Одеської обласної ради Андрій Бабенко опублікував відео зі свого візиту до зоопарку.

Він вказав на пригнічений стан тварин і заявив, що сибірський козел фактично помирає — худий і ледве стоїть на ногах. Біля вольєру з твариною нескошені бур’яни по пояс. А у слонихи є проблеми з ногами. Депутат звинуватив керівництво зоопарку у неналежному догляді за тваринами.

А керівництво зоопарку заявило про тиск з боку активістів через що знизилися відвідуваність закладу і зоопарк недоотримав 600 тисяч гривень, які міг би заробити на продажі вхідних квитків.

Депутатка Одеської міськради та ініціаторка робочої групи з порятунку Одеського зоопарку Анастасія Большедворова переконана, що відбувається класичне рейдерське захоплення комунальної установи.

«Раніше рейдерське захоплення відбувалося фізично, а тепер це робиться умовами, які створюють так звані активісти. Є 10 осіб, які вирішили, що вони мають право вирішувати, що робити з тваринами. Днями вони знайшли „підкріплення“ в особі Андрія Бабенка, який є депутатом обласної ради і не має жодного відношення до комунальної установи „Одеський зоопарк“», — розповідає ТСН.ua Анастасія Большедворова.

Кадрові зміни та спроби захоплення Одеського зоопарку

За словами депутатки міськради, вже було зафіксовано дві спроби захопити зоопарк. Перша — коли на посаду директора намагалися призначити фахівчиню з приватного зоопарку, яку місцеві журналісти пов’язують із торгівлею тваринами на чорному ринку. Паралельно з цим з’явилася петиція з вимогою поновити на посаді колишнього директора Ігоря Білякова. Документ менш ніж за добу зібрав майже 2 тисячі підписів одеситів.

«Відновлення на посаді Білякова не погодили, але у той же час звільнили виконувачку обов’язків директорки, яка прийшла з приватного зоопарку. Зараз виконувачкою обов’язків директорки є Оксана Термовсєсянць. Після нападків з боку активістів вона щиро каже, що не хоче далі бути на посаді. З зоопарку постійно звільняються фахівці. Вони морально не витримують необґрунтованих звинувачень з боку активістів, які кажуть, що тварини у поганому стані, але жодного разу не поцікавилися: а чому ця тварина у такому стані, а ця — у такому?», — зазначає депутатка.

Вона додає, що представник облради заявив, що сибірський козел у зоопарку нібито помирає від голоду, але на її думку це не так:

«Депутат не поцікавився реальним станом тварини, а просто влаштував скандал та крик. Якби він вислухав виконувачку обов’язків директора, то почув би, що сибірський козел живе у природі від 10 до 15 років. А цій тварині вже 13 років, і вона не може виглядати як молодик. Це тварина похилого віку, як і більшість вихованців Одеського зоопарку — вони „пенсіонери“. Вони хворіють, у них є певні проблеми зі здоров’ям, але немає жодних перебоїв з їх годуванням».

Одеський зоопарк: покращення харчування тварин та проблема низьких зарплат працівників

Анастасія Большедворова запевняє, що останнім часом харчування вихованців зоопарку дещо покращилося завдяки зміні постачальника харчів. Окрім того, були виділені додаткові кошти на зарплати працівникам.

«Також додали коштів до зарплат працівникам зоопарку, бо середня платня працівника Одеського зоопарку — 6-7 тисяч гривень. Хто погодиться працювати за такі гроші? Там фактично працюють люди похилого віку. А через постійний хейт зоопарку з боку активістів працівники просто звільняються», — додає вона.

Ініціатива Наглядової ради та ризики забудови території Одеського зоопарку

Ще одним тривожним сигналом депутатка називає проєкт нового положення про зоопарк, який планують винести на сесію міськради. У ньому прописується створення Наглядової ради.

«Але ж ніде у світі, ні в Україні немає наглядових рад при зоопарках. Для чого вона? Фактично це тіньовий орган, і ніхто не знатиме, хто увійде до його складу. Люди, які називають себе активістами і вимагають нібито порятунку тварин, навіть не цікавляться, хто саме увійде до Наглядової ради. А цим варто поцікавитися, якщо їх справді хвилює доля зоопарку», — наголошує депутатка.

До цього вона зауважує, що довкола зоопарку немає жодного факту корупції. Є лишень одне адміністративне порушення у колишнього директора Одеськго зоопарку Білякова у вигляді штрафу, але стосовно нього немає жодного кримінального провадження чи рішення суду про те, що він щось вкрав із зоопарку.

На думку депутатки, справжня мета тиску на заклад — це отримання контролю над його територією:

«Я переконана, що це потрібно для того, щоб очолити зоопарк і мати змогу торгувати на чорному ринку, або ж щоб забудувати його територію, а це — 4–6 гектарів. Активісти відкрито кажуть про зменшення кількості тварин. А що після цього? Звісно — закриття та забудова, бо ж тварин немає! Хоча у Одеського зоопарку зараз є всі можливості для розвитку. Це унікальний заклад. Є можливість використовувати додатково 2 гектари його площі. Як на мене, то потрібно працювати над програмою розвитку зоопарку, робити проєкт з його відновлення. І всі ці можливості можна шукати, але це має робити керівництво міста».

Що кажуть профільні фахівці про проблеми Одеського зоопарку

Фахівці у сфері діяльності зоопарків зазначають, що ситуація довкола Одеського зоопарку набагато глибша, ніж просто конфлікт між зоозахисниками та колишнім чи новим керівництвом.

«Протистояння може як посилюватися, так і слабшати, але проблема в іншому. Передусім розвиток зоопарку залежить не від здібностей та таланту директора, а від ставлення міської влади до установи й тварин. Якщо є розуміння та постійна допомога — зоопарк розвиватиметься і ставатиме сучаснішим, а якщо цього немає — пануватимуть розруха і конфлікти. Далі буде тільки гірше: якщо доля закладу місту байдужа, у якийсь момент від нього нічого не залишиться, а територію використають так, як комусь вигідно — забудують чим завгодно», — розповідає ТСН.ua співрозмовник.

Експерт додає, що жоден директор не спроможний самотужки подолати всі наявні виклики.

«Найважливіший момент — це фінансування зоопарку. Ну не може ефективно працювати заклад, де співробітники отримують по 6–13 тисяч гривень. Другий момент — забезпечення належним та безперебійним харчуванням тварин. Це основа, на якій усе тримається», — пояснює співрозмовник.

Окрему увагу фахівці звертають на потребу прибрати з території атракціони та стихійну торгівлю повітряними кульками, солодкою ватою, морозивом чи напоями, замінивши їх сучасними вендинговими автоматами.

«Траплялося, що повітряна кулька вибухала, тварина лякалася і ламала ногу чи лапу, а це давало зоозахисникам привід для критики керівництва зоопарку. Окрім того, торгівля на території дратує батьків, які приходять із дітьми й змушені витрачати зайві гроші поверх вартості квитка. Всі чомусь думають, що ці кошти заробляє директор, хоча дозвіл на розміщення торговельних точок видає міська влада. Ще одна тема для критики — наявність на території щурів. Але насправді від гризунів неможливо повністю позбутися за наявності постійних залишків корму, вони є навіть у найвідоміших зоопарках Європи», — пояснює експерт.

Яким може бути вихід для Одеського зоопарку і до чого тут Харків

Ще одне болюче питання — обмежена площа закладу. Одеському зоопарку 104 роки. Як і більшість таких, він побудований у радянські часи і розрахований на певну кількість тварин.

«Одеський зоопарк можна тимчасово закрити, подбавши про долю тварин. Далі — все у ньому переробити, перетворивши на заклад із лише свійськими тваринами. Бо зі всією повагою до одеситів, на чотирьох гектарах неможливо побудувати повноцінний сучасний зоопарк. Але можна зробити маленький та охайний: висадити квіти, пофарбувати огорожу, відремонтувати доріжки, звести хоча б один сучасний європейський вольєр — з огляду на війну та кризу — і поступово оновлюватися. От тільки питання, чи зможе це зробити керівництво, у якого зв’язані руки через постійний тиск з усіх боків», — зазначає ТСН.ua експерт.

Фахівець додає, що долю Одеського зоопарку мають вирішувати виключно одесити, а спитати їхню думку має місцева влада.

«Було б дуже правильно вивчити думку жителів міста: яким вони хочуть бачити свій зоопарк і які там мають бути тварини. Це не складно зробити. Якщо мешканців влаштовує все як є, а це їх явно не влаштовує, тоді потрібні кардинальні зміни. Важливо врахувати думку містян і відштовхуючись від цього рухатися далі. За прикладами далеко ходити не потрібно. У Харкові теж був радянський зоопарк, який тільки дратував людей і тамтешні тварини страждали від недогляду. Його закрили на три роки на ремонт і зробили з запущеного закладу майже цукерочку. Гадаю, що таким шляхом мають йти і в Одесі», — резюмує експерт.