Проїзд у Києві по 30 гривень: чому нові тарифи КМДА обурили містян та як це змінить транспортну систему столиці

У Києві розпочали офіційну процедуру підвищення вартості тарифів на проїзд в громадському транспорті. Нові розцінки вже шокували киян: планується, що після 15 липня за одну поїздку в метро, трамваї, тролейбусі чи автобусі доведеться платити 30 гривень.

Новина викликала шквал критики серед містян, адже вартість одноразового квитка у столиці збільшиться майже вчетверо — з 8 до 30 гривень. Найбільше киян обурило те, що вартість безлімітного проїзного квитка на місяць стане абсолютно захмарною — 4875 гривень. А придбати пакет із 50 поїздок за пільговою ціною можна буде по 25 гривень за кожну, тобто щомісяця доведеться витрачати щонайменше 1250 гривень.

ТСН.ua неодноразово розповідав про плани КМДА щодо збільшення вартості проїзду у Києві. Експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов раніше вказував на можливе максимальне підвищення тарифів саме до 30 гривень — і цей прогноз справдився.

Наразі проєкт розпорядження з новими тарифами оприлюднено для громадського обговорення. До 1 червня кияни можуть подати свої зауваження та пропозиції.

Проте жителі столиці вже почали створювати петиції про скасування нових тарифів. Одна з таких ініціатив усього за кілька годин зібрала понад 6 тисяч необхідних підписів (хоча на збір виділяється 60 днів) і тепер її зобов’язані розглянути міські чиновники.

Проїзд у Києві: чому реальна ціна поїздки буде вищою за 30 гривень

Експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов пояснює вкрай негативну реакцію містян тим, що за таких тарифів громадський транспорт Києва стане просто недоступним для багатьох громадян.

«Маємо підвищення вартості проїзду майже у чотири рази — з 8 до 30 гривень. До речі, попереднє здорожчення (2018 рік) було лише у два рази. Зараз обґрунтування чиновників зрозуміле: все дорожчає. Але піднімати вартість у чотири рази, особисто як на мене — це перебір, без належного напрацювання проїзних», — зазначає Дмитро Беспалов.

Експерт не погоджується з термінологією Департаменту економіки КМДА, нібито одна поїздка в громадському транспорті коштуватиме пасажиру 30 гривень.

«Середній киянин робить півтори пересадки у громадському транспорті із середнім коефіцієнтом пересадковості 1,5. Тобто не всі мешканці міста мають можливість на одному транспорті діставатися місця призначення, а кожен другий робить пересадку. Тому одна поїздка буде коштувати не 30, а 45 гривень. Через це вартість буде ще більшою. Якщо їхати на роботу та повертатися додому з коефіцієнтом 1,5, то для одного пасажира така поїздка коштуватиме майже 100 гривень. І це за умови, якщо людина не живе десь у передмісті, і якщо їй не потрібно зробити більш ніж одну пересадку. Це дуже багато. На місяць виходить понад 2 тисячі гривень», — пояснює Дмитро Беспалов.

У мерії кажуть, що планують запровадити пересадковий квиток за 60 гривень, який дозволятиме безлімітно пересідати між метро та наземним транспортом протягом 90 хвилин.

Але людині, яка їде на роботу вранці і повертається ввечері, він буде невигідним, бо доведеться щодня витрачати 120 гривень. Такий квиток може бути цікавим тільки пасажирам зі специфічними професіями (кур’єрам або продавцям дрібних товарів у метро), які точно знають, що їм потрібно активно користуватися транспортом протягом півтори години.

Парадокси: проїзний дорожчий за абонемент за паркування

Експерт з транспортного планування зазначає, що наслідки від підвищення вартості проїзду будуть відчутними для більшості киян і ще більше спонукатимуть людей відмовлятися від користування комунальним транспортом.

«Я думаю, що це буде сильно впливати і тиснути на людей, які отримують невисоку зарплату. Вони будуть змушені думати взагалі, чи „економічно обґрунтовано“ їм кудись їздити щодня. Такі громадяни, ймовірно, будуть очікувати від свого роботодавця пропорційного підняття зарплати, щоб якось компенсувати різницю між тим, що було і що буде витрачатися на транспорт. А це вірогідно або підвищить вартість товарів і послуг, або призведе до якогось перерозподілу, тобто запустить дуже неприємні процеси», — прогнозує подальшу ситуацію Дмитро Беспалов.

До того ж, за словами експерта, київські водії вже підмітили, якщо їздити на автомобілі з урахуванням усіх цін на пальне та електроенергію (якщо відкинути амортизацію і технічне обслуговування), то поїздка на авто буде дуже зіставною із вартістю поїздок у громадському транспорті.

«А якщо брати електроавтомобілі, які заряджаються по пільговому нічному тарифу, то він буде ще набагато дешевший. І ще дешевший, якщо під час поїздки брати попутників. Тобто це дуже дивна політика КМДА в сфері громадського транспорту. Місячний абонемент на паркування у Києві коштує 1200 гривень і разом з тим проїзний на громадський транспорт — майже 5 тисяч. Це парадокс. Людям буде простіше купити «електричку», паркуватися у центрі і забути про існування громадського транспорту і його цін», — підкреслює Дмитро Беспалов.

Подорожчання: пів зарплати викладача за проїзний на транспорт

Експерт зазначає, що значна частина киян насправді не заперечує проти політики дорогого разового проїзду. Це абсолютно нормальна практика — одноразова поїздка може коштувати і 30, і 40, чи навіть 50 гривень. Обурення викликає саме тарифна сітка для постійних пасажирів.

«Найбільше людей дратує саме політика щодо вартості проїзних. Адже анонсується вартість безлімітного місячного проїзного майже у 5 тисяч гривень. Це, до речі, майже половина зарплати викладача в університеті. І цьому викладачу, чи вчительці, або медику треба віддати ці гроші просто для того, щоб користуватися громадським транспортом. Саме ця непродуманість найбільше дратує людей, бо це дуже сильно розірвано із загальною логікою впровадження проїзних. Тобто проїзний має бути значно вигідніший, аніж разова поїздка, а виходить, що у Києві з цим все навпаки. Тому це викликає протиріччя», — зазначає Дмитро Беспалов.

Проїзд у Києві: чому влада не зробить крок назад в питанні вартості проїзду

Проєкт розпорядження КМДА перебуває на обговоренні, і хоча переважна більшість відгуків прогнозовано будуть негативними, експерт сумнівається, що влада відступить від намірів.

«Я не думаю, що це зупинить міську владу від запровадження нових цін на проїзд і вони зроблять крок назад. Гадаю, що тариф залишать на рівні 30 гривень, тим більше, що Львів теж підняв вартість проїзду до такої ж позначки і Київ буде не один на цьому «постаменті слави». Та й меру вже не вигідно давати задню, бо питання тарифів — це політика», — каже експерт.

Хоча Дмитро Беспалов сподівається, що автори проєкту розпорядження ще щось відкоригують, наприклад, у єдиному квитку на 90 хвилин вартістю у 60 гривень.

«Зараз логіка з впровадженням єдиного квитка цілком відсутня. Щоб це було фінансово вигідно, людям треба робити дві пересадки. Ті кияни, що роблять дві пересадки, вони, по-перше, витрачають дуже багато часу на дорогу, можливо, і понад 90 хвилин, тому що громадський транспорт в Києві має не дуже короткі інтервали один від одного. І по-друге, я взагалі не заздрю людям, які, очевидно, витрачають на дорогу 90 або 120 хвилин, тобто до двох годин. Це просто жахливо з точки зору транспортної втоми», — пояснює експерт з транспортного планування.

Київські проїзні «переплюнули» по вартості Варшаву та Відень

Деякі аналітики вже порівняли нову вартість проїзду в Києві з європейськими столицями. За словами Дмитра Беспалова, разова поїздка у Києві наблизилась за вартістю до європейських міст, але все ж залишається дешевшою.

«А очікувана вартість проїзного квитка на місяць стане дорожчою, ніж у Варшаві, Відні чи у Празі. З таким дорогим проїздом Київ увійде до п’ятірки найдорожчих проїзних квитків на європейському континенті. Ми фактично наздоганяємо Велику Британію та Нідерланди, де дуже дорогий проїзний. Хоча таке порівняння і не зовсім коректне, бо тут варто враховувати певну доступність і купівельну спроможність. Грубо кажучи, для британців чи нідерландців ці витрати не є такими суттєвими, як для українців, якщо казати про рівень зарплат. Тобто за паритетом купівельної спроможності Київ, мабуть, запропонував найдорожчий проїзний в Європі, а можливо, й у світі — треба ще проаналізувати», — зазначає Дмитро Беспалов.

Як має працювати сучасна оплата за проїзд

Зараз, якщо пасажир купує одразу 50 поїздок, то він платить за кожну 6,5 грн при базовій вартості разової поїздки у 8 гривень. Тепер, коли вартість становитиме 30 гривень, за кожну з 50 поїздок треба платити 25 гривень. Навіть не половину — 15.

Експерт зауважує, що чиновникам з КМДА варто було б вивчити досвід успішних світових сервісів, наприклад, компанії Netflix.

«Netflix працює за моделлю підписки: користувач платить фіксовану суму за місяць доступу, а не за кожен окремий перегляд. Так само і громадський транспорт має стимулювати регулярне користування через вигідні абонементи, а не заробляти на кожній окремій поїздці», — зазначає експерт.

Він підкреслює, що транспортні компанії мають обслуговувати переміщення містян з точки «А» до точки «Б», тому мова має йти не про кількість поїздок і пересадок, а виключно про весь маршрут.

«Людина має заплатити за те, що вона дістанеться до місця призначення, а скільки вона при цьому зробить поїздок на різних номерах автобусів — це неважливо. Мені, наприклад, неважливо, і гадаю, що людям теж. А міській владі важливо — вона хоче, щоб пасажир заплатив за кожний номер автобуса окремо. Я розумію, чому так відбувається, бо «Київський метрополітен» та «Київпастранс» — це два різні комунальні підприємства, які мають різні бухгалтерії. Але так не має бути», — підкреслює Дмитро Беспалов.

Вартість проїзду у приватних маршрутках: три сценарії

Якщо нові тарифи на проїзд у громадському транспорті Києва будуть підписані мером і набудуть чинності з 15 липня, приватні перевізники неодмінно забажають змінити цінники у маршрутках, де зараз проїзд коштує 20 гривень.

Дмитро Беспалов зазначає, що це відбудеться якщо не одразу, то через певний час, і прогнозує три можливі варіанти розвитку подій.

«Варіант перший — приватні маршрутки можуть підняти вартість проїзду з 20 до 25-28 гривень. Саме до такого рівня, щоб залишитися дешевшими, ніж комунальний транспорт і забрати його пасажиропотоки. Приватні перевізники отримають не тільки додаткові пасажиропотоки, яких у них до цього не було, а й заберуть з комунального транспорту платоспроможних пасажирів. Таке вже, до речі, траплялося, коли вартість проїзду піднімали до 8 гривень», — пояснює експерт.

Як наслідок, люди, які не бажають платити по 30 гривень за поїздки у тролейбусах та трамваях, перейдуть на приватні маршрутки, де проїзд на 2-5 грн дешевший, а комунальний транспорт возитиме пільговиків, яким місто обіцяє залишити всі пільги.

«Другий варіант — приватні перевізники встановлюють цінники в 30 гривень, і тоді вони заходять у більш жорстку конкуренцію за платоспроможного пасажира. За таких умов перевізники залишаться з тим же пасажиропотоком, але отримають відповідно більше грошей, бо вартість проїзду зросте від 20 до 30 гривень», — роз’яснює експерт.

За словами Беспалова, існує і третій варіант: приватні перевізники зроблять проїзд у маршрутках ще більшим ніж 30 гривень, скажімо, 35 гривень.

«Таким чином перевізник зменшить у себе пасажиропотоки, але за рахунок більшої ціни отримає змогу зекономити на обслуговуванні автобусів. Адже надто великі пасажиропотоки на їхні нещасні маршрутки лише збільшуватимуть витрати. Перевізники будуть рахувати все це, але я гадаю, що більшість пристане на перший варіант — збільшення вартості до 25-28 гривень», — каже Дмитро Беспалов.

Чим може закінчиться тарифний «стрибок»

За словами експерта, усе це призведе до того, що приватні перевізники виграють боротьбу за платоспроможного пасажира, а комунальний транспорт Києва втратить наявні пасажиропотоки. Через це собівартість перевезення одного пасажира для міста зросте ще більше.

«Чим це закінчиться? Якщо зараз чиновники називають собівартість однієї поїздки у наземному транспорті 44 гривні, то через пів року-рік будуть казати, що вона зросла до 50 або 60 гривень і у цьому нібито винні, наприклад, війна в Ірані і ціни на пальне. Але насправді у цьому винні відсутність транспортного планування і міської політики. Тому що в формулі собівартості перевезення одного пасажира є дуже важливий показник — кількість перевезених пасажирів. А вони у нас є — ті, хто платить, і ті, хто не платить. Тому відповідно місту потрібні пасажири комунального транспорту, які платять. Якщо приватні перевізники ухвалять правильне рішення, то всіх платоспроможних пасажирів вони заберуть до себе, а комунальний транспорт возитиме пільговиків та повітря», — підсумовує Дмитро Беспалов.