Кінець Мінських угод: що це означає для України і чи є їм альтернатива
Окупований Донбас, згідно з "Мінськом", усі сторони вважали українським.
© ТСН.ua
Речник президента країни-агресорки Дмитро Пєсков у вівторок, 22 лютого, офіційно підтвердив, що Мінські угоди для Росії уже не діють. Ще раніше про це в один голос заявила більшість міжнародних партнерів. Адже визнанням самопроголошених "республік" на Донбасі Кремль проігнорував ключовий пункт у документі. Окупований Донбас, згідно з "Мінськом", усі сторони вважали українським. Україна, щоправда, зобов'язувалася піти на низку поступок. Натомість Росія мала забезпечити мир на окупованих територіях.
Однак більшість із цих пунктів так і не втілилася у життя – про це йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Коли і чому підписали Мінські угоди
Літо 2014 російська армія проводить повномасштабне вторгнення на Донбас. Воно завершилося оточенням українських підрозділів під Іловайськом. Під загрозою військової катастрофи, у дні Іловайського котла, в Мінську зустрілися тодішній Петро Порошенко, очільник Кремля Володимир Путін та представники Євросоюзу. Там було домовлено про початок роботи Тристоронньої контактної групи. Вже за кілька днів вона видасть документ, який отримає назву Мінські угоди. Із позитивного - він передбачав припинення вогню, відступ військ, звільнення заручників та обмін полоненими. І найголовніше - всі сторони називали Донбас українським. Але під тиском ситуації наша держава ухвалила і низку неприємних для себе пунктів.
"Підводне каміння" для України
"Ми повинні були піти на цілу низку сумнівних рішень – від створення загонів народної міліції, проведення місцевих виборів, але фактично, це означало, що ми погодилися на часткову автономію. Більше того, по суті, протекторат із боку Росії", - говорить український політолог Володимир Фесенко.
Він пояснює, що для виконання пункту про автономію мав слугувати закон про особливий статус Донбасу. Його ухвалили таємним голосуванням 2014-ого. Згодом народні депутати кілька разів продовжували дію документа. Але чинності він, по суті, так і не набув, бо Росія не виконала свою частину умов.
Видозмінений "Мінськ" 2015 року
На початку 2015-го Мінські домовленості дещо видозмінилися. Після боїв під Дебальцево, знову під тиском Росії та своїх партнерів, Україна вимушена була підписати другу їх версію. В силі залишався обмін полоненими, припинення вогню. Але наша держава знову пішла на низку суттєвих поступок.
Фесенко повідомляє, що тоді домовилась про те, що вибори будуть проведені до того, які ОРДЛО перейде під територію України. Більше того, Україна згодилася закріпити особливий статус Донбасу у Конституції. Цю норму врешті так і не виконали, бо її не підтримували українці.
Єдине, що час від часу функціонувало, нагадує член Тристоронньої контактної групи Сергій Гармаш, це часткове припинення вогню. Війна була у замороженій фазі, без активних боїв. Також Донбас Росія називала українським. Тобто, якийсь час документ стримував агресора. Втім, після офіційної відмови Кремля від документу – такого запобіжника більше немає.
Чи є альтернатива Мінським угодам
Зі зникненням "Мінську" також незрозумілим тепер стає процес обміну полоненими і чи буде він узагалі. Тому дипломати однозначно намагатимуться вплинути на ситуацію. В українському МЗС уже заявили, що принаймні безпековий блок для нас досі залишається важливим.
"Ви вже чули позицію президента про те, що Росія де-факто вийшла з Мінських угод, але, не ведучись на провокації Росії, ми свою подальшу позицію, своє подальше ставлення щодо Мінських угод визначимо додатково. Зараз нас цікавить безпекова складова, і це ключовий фактор, який домінує в нашому аналізі ситуації", - прокоментував очільник МЗС України Дмитро Кулеба.
Не виключено, що продовжить існувати Нормандський формат - із представниками Німеччини, Франції, України та Росії. Або ж з'явиться абсолютно новий майданчик, уже за участю Сполучених Штатів.
Нагадаємо, увечері 22 лютого під час брифінгу президент Росії Володимир Путін заявив, що РФ надаватиме військову допомогу терористичним "ДНР" та "ЛНР".
Читайте також: