На півдні Польщі виявили кістки зі слідами канібалізму — що сталося в печері 18 тисяч років тому

У печері Машицька поблизу Кракова дослідники виявили докази того, що люди палеоліту споживали людський мозок і кістковий мозок. Радіовуглецевий аналіз показав, що останкам близько 18 тисяч років. Науковці застосували 3D-мікроскопію, щоб дослідити порізи та переломи на кістках і встановити їх походження.

Про це повыдомило видання Arkeonews.

Археологи проаналізували сотні фрагментів кісток, знайдених у печері ще наприкінці ХІХ століття та під час повторних розкопок у 1960-х роках. Усі ці матеріали зберігалися в Археологічному музеї Кракова. Під час нового дослідження частину людських кісток, які раніше вважали тваринними, ідентифікували повторно.

За даними авторів роботи, приблизно 68% людських решток мають сліди порізів і переломів. На черепах зафіксували глибокі розрізи, що вказують на зняття шкіри та м’яких тканин. Деякі черепи були навмисно розбиті — ймовірно, щоб дістатися до мозку. Довгі кістки також систематично ламали для вилучення кісткового мозку.

Характер ушкоджень збігається зі слідами обробки туш тварин, знайдених у тому самому шарі печери. Дослідники зазначають, що такі пошкодження не могли виникнути природним шляхом або внаслідок діяльності хижаків.

Печера Машицька датується магдаленським періодом — культурою пізнього верхнього палеоліту, відомою складними знаряддями праці та мистецтвом. Саме представники цієї культури створили наскельні малюнки у печерах Ласко та Альтаміра.

У Європі вже відомі випадки так званого «похоронного канібалізму», коли частини тіла померлих споживали як елемент ритуалу. Однак у Машицькій печері дослідники не виявили ознак церемоніального поводження з рештками. Фрагменти черепів не перетворювали на предмети чи символічні об’єкти.

Автори роботи припускають, що йдеться не про ритуал, а про насильницький епізод. За їхньою версією, це могло бути поїдання ворогів після конфлікту — так званий «воєнний канібалізм».

Археологічний контекст свідчить, що дефіцит їжі навряд чи був головною причиною. У тому самому шарі печери виявили численні кістки тварин, що вказує на наявність дичини.

Дослідники не виключають, що причиною могла стати конкуренція між групами мисливців-збирачів, які розширювали свої території після відступу льодовиків. Усі людські рештки, ймовірно, поховали приблизно одночасно, що може свідчити про один насильницький епізод.

«Нещодавні генетичні дослідження показують, що особини Машицької області мали спільного предка з мадаленським населенням, що мешкало далі на захід. Це ускладнює розповідь про протистояння вторгнень чужинців та місцевих жителів. Це підвищує ймовірність того, що насильство мало місце між близькоспорідненими групами, які конкурували на незнайомій території», — йдеться в статті.

Вчені наголошують: лише сучасні методи аналізу дозволили чітко відрізнити сліди кам’яних знарядь від природних пошкоджень. Таким чином, давні музейні колекції знову стали джерелом нових відкриттів.

Знахідки з Машицької печери доповнюють дані щонайменше ще з чотирьох європейських пам’яток магдаленського періоду, де зафіксовано ознаки канібалізму. Це може свідчити, що подібна практика не була поодиноким випадком у пізньому палеоліті.

Нагадаємо, в сербському місті Гомолава археологи знайшли братську могилу раннього залізного віку. Дослідження показало, що більшість жертв були жінками та дітьми, а на останках зафіксували сліди насильницької смерті.