Чотири роки під вогнем: як місто-герой зірвало плани Путіна та стало «кісткою в горлі» для РФ

Місто Суми розташоване менш ніж за 30 км від російського кордону. За чотири роки війни цей обласний центр зазнав сильних обстрілів та руйнувань. У жовтні 2025-го президент Володимир Зеленський присвоїв місту почесне звання «Місто-герой України».

Як українське місто-герой стало «кісткою в горлі Росії», йдеться у матеріалі Sky News.

У перші дні повномасштабного вторгнення цивільні особи хапали яку лише могли зброю, щоб захистити своє місто. Суми стримували російський наступ. Указ президент демонструє визнання масового героїзму цивільних та військових.

Видання наголошує, що Суми мають власну історію опору Москві — від часу заснування козаками-переселенцями у 1650 роках. Його мешканці зберегли свою українську ідентичність протягом радянської епохи, а після здобуття Україною незалежності 1991-го стало одним з небагатьох міст на сході України, де пам’ятник революціонеру Володимиру Леніну було знесено.

Коли у лютому 2022-го розпочалося повномасштабне вторгнення РФ, мешканці міста стали на його захист. У перші дні, коли російські окупаційні війська перетнули державний кордон, 50 десантників, що базувалися в Сумах, знищили колону танків, яка зайшла о міста. Це неабияк допомогло захистити обласний центр.

Оборона міста Суми

Зокрема, Sky News поспілкувалося з Дмитром Лантушенком — він був серед тих, хто став на захист свого міста: «Я прокинувся о 4-й ранку через телефонний дзвінок. Побачив, що дзвонить мій дуже давній знайомий, який живе у Сполучених Штатах. Він сказав, що почалася війна».

За його словами, виведення десантників змусило сумчан «усвідомити, що вони самі відповідають за своє життя». Люди «почали забирати зброю, здебільшого мисливські рушниці» та ставали на оборону міста. Після кількох днів запеклих боїв росіяни припинили спроби увійти до міста, але активно обстрілювали його.

Дмитро каже, що серед цивільного населення розвинулася розвідувальна мережа, яка повідомляла про розташування російських військ.

«Люди стали розвідувальними безпілотниками. Вони телефонували й казали: „У мене на подвір’ї стоїть установка БМ-21 „Град“. Ось її координати», — згадує він.

Російські війська залишили Сумську область на початку квітня 2022 року.

«Опір Сум допоміг зупинити просування деяких ворожих сил на Харків та Київ, відігравши вирішальну роль, подібну до ролі іншого міста-героя Чернігова. Пізніше Зеленський назвав Сумську область „кісткою в горлі ворога“, — наголошує Sky News.

Атаки на Суми

Суми РФ не окупувала, але небезпека, яка стояла перед містом, нікуди не зникла. Окупаційна армія масовано атакує місто з повітря. Торік у Вербну неділю РФ ударила ракетами по центральній частині Сум. Тоді загинуло щонайменше 35 людей, зокрема двоє дітей, понад 129 осіб отримали поранення.

Згідно з даними організації з моніторингу конфлікту ACLED, від початку великої війни в місті загинуло щонайменше 227 людей. 2025-й — був найсмертоноснішим у місті досі — загинуло 95 людей. Минулого року кількість авіаударів та ударів безпілотників по Сумах зросла більш ніж удвічі.

За останні 12 місяців Центр інформаційної стійкості зафіксував 220 повідомлень про руйнування або шкоду цивільному населенню в обласному центрові. Зокрема, по об’єктах енергетики, навчальних закладах, житлових будинках, медичних центрах. Постійні удари по енергетичній інфраструктурі занурюють місто в темряву, залишаючи його без електроенергії, опалення та водопостачання.

Дмитро Лантушенко каже, що наразі повернення до нормального життя для мирних жителів Сум неможливе, поки тут зберігаються міцні оборонні споруди: «Я зовсім не впізнаю це місто. Усі під’їзні шляхи були вириті з танковими та піхотними окопами. Тут багато мінних загороджень, колючого дроту, протитанкових перешкод, драконових зубів».

Незважаючи на це, Дмитро каже, що дух Сум не зламано: «Люди продовжують жити в Сумах і продовжують вірити в сили оборони».

Нагадаємо, The Wall Street Journal писало про те, що несподівана вразливість росіян дозволила ЗСУ переломити фронт. Міф про «неминучу перемогу» Володимира Путіна розбивається об реалії українського фронту. Після чотирьох років повномасштабного вторгнення Україна демонструє, що має не лише сили для тривалої оборони, але й потужність для несподіваних контратак.