"Це не рай": біженка з України відверто розповіла про справжні зарплати у Німеччині

Багато українців романтизують життя у Німеччині і думають, що це — рай. Адже там великі зарплати, високий рівень життя і можливість жити достойно, працюючи на найпростішій роботі. Чи справді все настільки райдужно?

Біженка Людмила Русіна відверто розповіла, які насправді зарплати в Німеччині.

Реалії життя в Німеччині: скільки насправді можна заробити

Людмила поділилася, що чимала кількість українців працює в Німеччині за мінімалку. І чим більше українців влаштовується в Німеччині на роботу, тим частіше жінка підтверджує свої спостереження. Зарплати в українців можуть відрізнятися на 300–400 євро, залежно від освіти та навичок.

«Часто це не робітничі спеціальності, а бухгалтери, інженери або маркетологи. Інколи про зарплату не пишуть у пропозиціях, і іноземців запрошують на співбесіди навмисно, знаючи, що можуть отримати гарного спеціаліста з прекрасною освітою і досвідом за мінімальні кошти», — каже Людмила.

У небагатьох випадках в Німеччині зазначають зарплату в оголошеннях. Насправді це не бажання зекономити на іноземних працівниках, а реалії Німеччини.

«Коли ви чуєте, що хтось з Німеччини отримує непогану зарплатню, обов’язково треба порахувати, що за цим стоїть», — ділиться жінка.

Доволі непогано у Німеччині можуть заробляти далекобійники та водії, однак це важка праця. Якщо врахувати всі недоспані ночі і понаднормові години, там вийде навіть менше за мінімальну зарплату.

Робота у три зміни часто також оплачується мінімальною зарплатою. Звісно, трапляються і вищі зарплати. Але найчастіше українці працюють за мінімалку. У Західній Німеччині, в тому числі.

«Так що Німеччина, як колись сказала моя вчителька на інтеграційних курсах, не рай. Але, як я вже розповідала, мінімальна зарплата брутто тут складає близько 2400 євро, а в Україні — 8600 грн або 165 євро. І нормально прожити на такі кошти в Німеччині — цілком реально», — підсумовує Людмила.

Правила для українців за кордоном — останні новини:

Нагадаємо, уряд Чехії схвалив поправку до закону, яка ускладнює умови перебування для українських біженців. Якщо документ підтримає парламент, нові правила почнуть діяти від 1 січня 2027 року.

За словами міністра внутрішніх справ Любомира Метнара, нововведення спрямовані на запобігання зловживанням і нелегальній міграції, тому не торкнуться законослухняних іноземців.

Зокрема, пропонується анулювати дозвіл на проживання, якщо особа з тимчасовим захистом перебуває за межами Шенгенської зони понад 30 днів. Крім того, біженці, які отримують гуманітарну допомогу, мають перебувати в Чехії щонайменше 16 днів на місяць, за який нараховується виплата.

Водночас короткострокові поїздки за кордон (для відвідування родичів чи у робочих справах) залишаться дозволеними. За даними чеського МВС, зараз у країні перебуває близько 385 тисяч українських біженців, з яких приблизно 90 тисяч отримують фінансову допомогу.

Влада зазначає, що у 2026 році було зафіксовано кілька сотень випадків зловживань системою державної підтримки.

Польща подовжила термін дії тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2027 року. Спеціальний режим, що дає право на вільне проживання та роботу без додаткових паперів, після зазначеної дати не буде оновлено автоматично.

Для подальшого перебування в країні українцям доведеться оформлювати карту побиту (посвідку на проживання) або легалізуватися через роботу, навчання чи відкриття власного бізнесу, що відповідає рекомендаціям Єврокомісії щодо переходу на довгострокові форми проживання.

Водночас польський уряд посилив вимоги до збереження статусу UKR. Його можна втратити у разі виїзду з Польщі на строк понад 30 днів, отримання іншого типу дозволу на проживання або оформлення тимчасового захисту в іншій країні ЄС.

Крім того, встановлено чіткий дедлайн для громадян, які під час оформлення номера PESEL UKR не мали закордонного паспорта. Вони зобов’язані підтвердити свою особу офіційним документом до 31 серпня 2026 року, інакше їхній статус тимчасового захисту буде скасовано.