У найсухішій пустелі світу виявили життя — несподіване відкриття вчених в Атакамі
Дослідники з Університету Кельна виявили багаті спільноти нематод у ґрунтах пустелі Атакама — найсухішої неполярної пустелі світу.
Атакама, де тестують марсоходи NASA, виявилася осередком життя / © ukr.su
Пустеля Атакама на півночі Чилі, яку вважають найсухішою неполярною пустелею планети, стала об’єктом дослідження вчених. Її клімат настільки екстремальний, що NASA використовувало цю територію для випробувань марсоходів. Через мінімальні опади та високий рівень ультрафіолетового випромінювання центральні райони Атаками тривалий час вважалися практично непридатними для життя.
Однак нове дослідження Університету Кельна, опубліковане в журналі Nature Communications, довело протилежне: ґрунти цієї пустелі буквально кишать життям.
Неочікуване відкриття під шаром піску
Під час експедиції вчені зібрали приблизно по 500 грамів ґрунту у шести різних локаціях Атаками.
«Серед них — дюнні системи, високогірні райони, солоні озера, долини річок і так звані „туманні оази“. Усі ці місця відрізнялися за рівнем вологості, солоності, ультрафіолетового навантаження та наявності рослинності», — йдеться у дослідженні.
Аналіз зразків показав, що в ґрунті мешкають численні спільноти нематод — мікроскопічних червів, відомих своєю витривалістю. Раніше в Атакамі фіксували лише поодинокі випадки їхньої присутності, однак нові дані свідчать про значно ширше різноманіття.
Дослідники ідентифікували 21 родину та 36 родів нематод — це набагато більше, ніж припускали раніше.
Життя навіть у гіпераридному центрі
Вчені з’ясували, що у найбільш сухій центральній частині пустелі різноманіття менше, тоді як у більш вологому регіоні Альтіплано кількість родів значно більша. На розподіл видів істотно впливають середньорічна кількість опадів та сезонні коливання температури.
Цікаво, що різні види нематод по-різному розмножуються, а саме, на великих висотах переважають види з безстатевим розмноженням, а у прибережних районах частіше зустрічаються види зі статевим розмноженням.
Що це відкриття означає для науки
За словами одного з авторів дослідження Філіппа Шиффера з Інституту зоології Університету Кельна, результати набувають особливої ваги на тлі глобального зростання посушливості клімату.
«Розуміння того, як організми адаптуються до екстремальних умов і які фактори впливають на їхнє поширення, допоможе точніше оцінити екологічні наслідки зміни клімату», — зазначає науковець.
Хоча деякі результати вказують на ослаблені ґрунтові екосистеми в окремих районах, загалом дослідження доводить: навіть у найсуворіших умовах на Землі можуть існувати стабільні спільноти живих організмів.
Нагадаємо, раніше йшлося про те, що геологи натрапили на аномалію в пустелях Аравії.
Інше дослідження показало, що життя в океанах могли знищувати повторювані підводні виверження вулканів.