Запам’ятайте, як правильно говорити — "моє день народження" чи "мій"

Ми кожного року говоримо фразу “мій день народження” чи “моє день народження“, але не завжди знаємо, як сказати її правильно. Досить часто в усному мовленні можна почути варіант “моє день народження“, але за правилами української мови цей варіант є граматичною помилкою.

То як правильно казати “мій” чи “моє день народження”

Для того, щоб визначити правильне закінчення, треба звернутися до головного слова в цьому словосполученні. В синтаксичній одиниці “день народження” головним словом є іменник “день”.

Цей іменник належить до чоловічого роду (він), а не до середнього (воно). Оскільки займенник “моє” узгоджується з іменниками середнього роду, а “день” до них не належить, правильною формою є “мій день народження”. Слово “народження” у цьому сталому вислові лише уточнює, який саме день мається на увазі.

Отже, правильно говорити “сьогодні мій день народження”.

Головне слово “день” у словосполученні “день народження” (або подібних, як “День знань”, “День матері”) диктує узгодження всіх інших слів у чоловічому роді.

Це правило поширюється на:

• Узгодження за родом. З цим словосполученням добираємо прикметники чи займенники чоловічого роду, наприклад: “День знань”, “День матері”.

• Узгодження дієслова. Правильно говорити: “день народження був”, а не “було”.

• Правильне відмінювання. Треба говорити “ми були на дні народження”, а не “на день народженні”.

• Вітання. Правильно казати “вітаю з днем народження”, а не “з днем народженням”.

Супутні граматичні нюанси

Зазвичай обидва слова у вислові “день народження” пишуться з малої літери. Однак якщо ви бажаєте продемонструвати особливу повагу до іменинника, допустимо написати слово “День” з великої літери.

Якщо ж ви хочете використати займенник середнього роду “моє”, то можна сказати “сьогодні моє свято”, адже слово “свято” є іменником середнього роду.