Лише прийшов на роботу, і вже потрібна відпустка: коли законно можна йти на відпочинок

В Україні правила надання щорічної відпустки у перший рік роботи мають свої суворі нюанси. Зазвичай право на повний відпочинок з’являється лише за шість місяців, але закон передбачає важливі винятки.

Фото ілюстративне

Фото ілюстративне

Оформлення щорічної відпустки протягом першого року роботи має свої чіткі законодавчі нюанси та правила. Зазвичай право на повноцінний відпочинок з’являється лише після кількох місяців безперервної праці в компанії, проте за певних умов працівники можуть піти у відпустку значно раніше.

Про це йдеться у Законі України «Про відпустки».

Згідно із чинним законодавством, мінімальна тривалість щорічного відпочинку для працівників становить 24 календарні дні. Цей період розраховується за робочий рік, відлік якого стартує безпосередньо з дати офіційного працевлаштування та укладання трудового договору.

Коли людина тільки влаштувалася на нове місце, претендувати на повну кількість днів відпустки вона може не раніше ніж через шість місяців постійної роботи в організації.

Якщо ж працівник іде на відпочинок авансом до закінчення цього піврічного терміну, то кількість днів розраховується пропорційно до того часу, який він уже встиг відпрацювати. Винятком із цього правила є лише окремі пільгові категорії, чітко визначені законом.

Відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

  • жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

  • особам з інвалідністю;

  • особам віком до вісімнадцяти років;

  • чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

  • особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

  • сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

  • працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

  • працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

  • батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;

  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Батьки, чиї діти віком до 18 років вступають до коледжів чи університетів, розташованих у іншому населеному пункті, мають законне право взяти щорічну відпустку або її частину. Як пояснюють у Федерації професійних спілок України, тривалість такого відпочинку повинна становити щонайменше 12 календарних днів, а надають його для поїздки з майбутнім студентом до місця навчання та повернення назад.

Якщо в родині двоє або більше дітей цього віку, які одночасно змінюють місце проживання заради навчання, така відпустка оформлюється окремо на кожну дитину.

Щодо подальшої роботи в компанії, то починаючи з другого року та в наступні періоди, працівник може планувати свій відпочинок і брати відпустку в будь-який зручний час поточного робочого року за погодженням із керівництвом.

Правила для працівників в Україні — останні новини

Зауважимо, втрата трудової книжки — це не втрата стажу: українці можуть підтвердити його довідками, архівними витягами чи навіть судовими рішеннями. Головне — вчасно звернутися до останнього роботодавця, який за 15 днів видасть дублікат, а для попередніх місць роботи доведеться самостійно збирати підтверджуючі документи.

Також не всі українці знають, що звільнитися без обов’язкового двотижневого відпрацювання можна — достатньо домовитися з керівником або мати поважну причину: переїзд, догляд за дитиною чи хворим родичем. Якщо ж роботодавець порушує закон (затримує зарплату чи змінює обов’язки без згоди), працівник має право припинити трудові відносини в будь-який зручний день.

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie