Чи стане 2026 роком миру: які сценарії чекають війну Росії проти України

Американське бачення завершення війни РФ проти України виглядає доволі прямолінійним: Київ має погодитися на відмову від частини територій, які понад десять років були ключовими для оборони від Росії. Натомість Україні пропонують західні гарантії безпеки — ідею, яка для Москви є неприйнятною. Паралельно сторони сподіваються на економічну вигоду після припинення бойових дій.

Про це йдеться в матеріалі The Wall Street Journal.

Як повідомили американські посадовці після переговорів за посередництва США, що відбулися в Абу-Дабі у п’ятницю та суботу, зустрічі представників Росії та України проходили в “оптимістичній, конструктивній і позитивній атмосфері”. За їхніми словами, делегації демонстрували взаємну повагу та коректність у спілкуванні. Переговори мають продовжитися і надалі.

Водночас Росія не припиняє ракетні та дронові удари по енергетичній інфраструктурі України, залишаючи міста без світла й тепла. Президент РФ Володимир Путін, за оцінками західних аналітиків, не відмовився від своїх стратегічних цілей — підпорядкування України та послаблення позицій Заходу у Східній Європі.

На цьому тлі постає ключове питання: чи наближається найтриваліша війна в Європі з часів Другої світової до мирної угоди, чи 2026 рік стане черговим етапом виснажливої війни, а дипломатичні зусилля США — ще одним полем протистояння.

Аналітики окреслюють три базові сценарії розвитку подій.

Війна триває, переговори — по колу

Найбільш імовірний варіант — продовження війни на виснаження паралельно з переговорами, які не дають результату. В адміністрації США припускають, що Путін може погодитися на мир в обмін на повний контроль над Донбасом. Водночас в Україні до такого сценарію ставляться з великим скепсисом.

Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк наголошує, що українці не проти миру як такого, однак усі дії Росії свідчать про бажання продовжувати війну. На його думку, передача Донбасу означала б фактичну “безкоштовну” винагороду для Москви та створення плацдарму для нового наступу.

Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що будь-які територіальні компроміси можливі лише за наявності реальних гарантій безпеки — зокрема, із залученням європейських військових і підтримкою США. Росія ж категорично відкидає будь-яку західну військову присутність в Україні.

Україна під тиском виснаження

Другий сценарій передбачає поступове ослаблення української армії через дефіцит людських ресурсів. Багаторічні бої, нестача резервів і втома особового складу можуть змусити Київ погодитися на важкі умови — включно з територіальними поступками, обмеженням чисельності війська та мінімальними гарантіями безпеки.

Експерти зазначають, що війни на виснаження часто програються не раптово, а поступово. Водночас навіть у такому випадку йдеться не про крах, а про складний вибір між поганим і ще гіршим сценарієм.

Втома Росії

Третій варіант пов’язаний із внутрішніми проблемами Росії. Її економіка демонструє ознаки стагнації, високі відсоткові ставки б’ють по бізнесу, а санкції та удари по нафтопереробній інфраструктурі скорочують доходи бюджету. Попри це, Кремль поки не демонструє готовності змінювати курс.

Аналітики вважають, що посилення санкцій і жорсткіший контроль за їх виконанням могли б зробити війну для Москви надто дорогою. Лише тоді переговори можуть перейти з формальності до реального пошуку компромісу.

Втім, більшість українців не вірять, що Росія вже дійшла цієї межі. Як зазначає Загороднюк, Кремль досі вважає, що має кращу альтернативу, ніж мир, і лише різке погіршення цієї альтернативи може змусити його змінити позицію.

Раніше повідомлялось, що на тлі повідомлень про можливі додаткові тристоронні переговори за участю США, України та Росії військовий аналітик Майкл Кларк оцінив реальні наміри Дональда Трампа та Володимира Путіна щодо миру. За його словами, американський лідер справді налаштований на швидку угоду, тоді як Кремль не зацікавлений у припиненні бойових дій найближчим часом.