"Шахеди" нам не страшні": як під ударами "крилатих" мін армії РФ виживає село на Дніпропетровщині

Село Вищетарасівка на Дніпропетровщині розташоване на березі колишнього Каховського водосховища. До окупованого Енергодара звідси — трохи більше десяти кілометрів. Майже чотири роки люди живуть під щоденними обстрілами, без води та зв’язку, але попри все відмовляються залишати домівки.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Анастасії Невірної.

Життя під ударами FPV

Вищетарасівка сьогодні — це порожні вулиці та постійний звук двигунів у небі. Місцеві навчилися розрізняти калібри зброї за звуком краще за професійних військових. Найбільший страх тепер викликають не лише «Гради», а й дрони, які полюють на все живе.

«Обстрєли, дрони кожен день. Ось написано: три дрони опять летить. Один осьо тіки шо хату розбило туто. Оце ж так і живемо. Трусимся, в погріб ховаємся. Ночью сьогодні „Гради“ гатили, ми тоже тікали», — розповідає місцева мешканка Олена.

Полювання на людей: дрони з протитанковими мінами

Вийти по хліб — це щоразу лотерея. Пані Наталя і Людмила намагаються впоратися зі справами за кілька годин, поки в небі «тихо». Жінки попереджають: дрони реагують на будь-який рух.

«І на скутери ось ці тоже, ганяються за ними і за машинами. Ось ви так стоїте такі смелі… Під дерева оно поставте машину, бо зараз три секунди — і вони літають дуже швидко. Зараз накриє, і ви не встигнете добігти», — кажуть жінки журналістам.

Окупанти вигадали нову жорстоку «забавку»: чіпляти на маленькі безпілотники протитанкові міни. «Це „Шахед“, він нам не страшний. Страшно нам дрони. Вони щас пускають маленькі „самольотики“, підсоєдіняють протитанкову міну — це 9 кілограм тротила», — пояснює місцевий житель Олександр.

Пошта як останній зв’язок зі світом

Попри те, що кожна друга хата в селі побита, а населення скоротилося вдвічі, тут досі залишаються близько тисячі людей. Серед них — сотня дітей. Тримає село на плаву робота відчайдухів.

Наталя Рядінська завідує місцевою поштою. Нещодавно її власний будинок росіяни розтрощили вщент: за день прилетіло п’ять дронів. Від оселі залишилися самі стіни, від машини — «дзурки». Але жінка продовжує ходити на роботу.

«У нас дуже багато осталось пенсіонерів. Якщо ми не будемо їх обслуговувать, вони зовсім остануться без нічого. Посилки — це наш зв’язок зі світом. Дівчата як: у касці, в бронежилеті — і пішли на участок», — розповідає пані Наталя.

Пошта для Вищетарасівки — це єдине місце, де можна зняти готівку, купити продукти чи відправити звісточку рідним.

Життя без води та аптек

Ситуація в селі критична: пів року немає води через перебиті мережі, які неможливо полагодити під вогнем. Цього року зачинилася остання аптека. Соціальна маршрутка змінила маршрут, бо дорогу на виїзді постійно атакують «пташки» ворога.

«Страждає переважно електропостачання, відсутній тоді зв’язок. Школа працює на дистанційному навчанні — це для дітей і батьків величезна проблема», — зазначає в.о. старости Марина Петровська.

Попри постійний терор тисяча мешканців Вищетарасівки тримаються за свою землю. Вони живуть у побитих хатах, ховаються в погребах, але кажуть: «Будемо боротися до останнього».

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: БЕЗ ВОДИ, зв’язку та аптеки! Росіяни СТИРАЮТЬ У ПИЛ село за десяток кілометрів від ЕНЕРГОДАРА