Оземпік впливає на мозок: чи можуть препарати для схуднення змінювати вашу особистість

Видання The Washington Post розповіло, що препарати групи GLP-1 здатні змінювати нейронні зв’язки, впливати на мотивацію, емоції, потяги та навіть сприйняття задоволення. Тож розберімося, чи справді революція у лікуванні ожиріння перетворюється на найнейронауковіший експеримент сучасності.

Коли препарати на основі GLP-1 з’явилися на ринку, їх сприймали як прорив у боротьбі з ожирінням і діабетом. Вони імітують дію природних гормонів, які регулюють апетит, рівень глюкози та травлення, а це допомагає людям менше їсти та ефективніше контролювати вагу. Однак останніми роками науковці почали помічати дещо значно цікавіше.

Під час дослідження молодих жінок із гормональним синдромом, який впливає на роботу яєчників, команда дослідників під керівництвом Елісон Шапіро з Університету Колорадо проводила МРТ-сканування мозку до та після курсу лікування препаратами GLP-1. Результати виявилися несподіваними, адже вже через кілька місяців у мозку учасниць значно посилилися зв’язки ц так званій мережі значущості — системі, яка допомагає людині визначати, на що звертати увагу.

Науковиця зізнається, що такого ефекту вони не очікували, тож поки що не можуть остаточно пояснити його значення.

Чому мозок реагує на ці препарати

Річ у тім, що рецептори GLP-1 розташовані не лише в органах травлення. Вони присутні у серці, нервовій системі та різних ділянках мозку. Саме тому вчені дедалі активніше досліджують вплив цих препаратів на когнітивні функції, залежності, емоційний стан, нейродегенеративні захворювання та навіть психічне здоров’я.

Поки що дослідники не мають остаточної відповіді, як саме працює цей механізм. Частина фахівців вважає, що препарати безпосередньо впливають на мозок. Інші припускають, що ефект є опосередкованим, через зниження запалення, покращення метаболізму та загального стану організму.

Найімовірніше ж, працюють обидва механізми одночасно.

Коли зникає не лише апетит

Одна з найчастіших історій серед користувачів Оземпік та аналогічних препаратів — зникнення так званого «харчового шуму». Люди описують це як постійні нав’язливі думки про їжу, які раптом стихають. Але разом із цим деякі пацієнти повідомляють про інші зміни.

У соцмережах та на прийманнях у лікарів дедалі частіше згадують про зниження мотивації, менший інтерес до хобі, емоційну відстороненість, зменшення сексуального потягу та навіть відчуття певної «емоційної плоскості».

Саме це сьогодні викликає найбільше запитань у науковців. Якщо препарати впливають на системи мозку, відповідальні за винагороду, задоволення та бажання, то де проходить межа між лікуванням шкідливих потягів і зміною особистісних рис людини.

Нова зброя проти залежностей

Особливий інтерес викликає вплив GLP-1 на різні види залежностей. Дослідження на тваринах ще понад десять років тому показали, що препарати цього класу можуть зменшувати потяг до алкоголю. Згодом ці результати почали перевіряти на людях.

Сьогодні вивчається можливість використання GLP-1 для лікування алкогольної та нікотинової залежностей, розладів, пов’язаних із вживанням опіоїдів і кокаїну, компульсивного переїдання, навіть проблемної азартної поведінки.

Науковці припускають, що препарати можуть пригнічувати активність дофамінових систем винагороди — саме тих мозкових механізмів, які змушують нас знову й знову прагнути певної поведінки.

Саме тому люди часто повідомляють не лише про зменшення потягу до їжі, а й про втрату інтересу до алкоголю чи інших звичок.

Надія чи хибний слід для мозку

Не менш амбітним напрямом стали дослідження хвороб Альцгеймера та Паркінсона. Деякі ранні роботи припускали, що GLP-1 можуть уповільнювати нейродегенеративні процеси завдяки зменшенню запалення та захисту нервових клітин. Втім, нещодавно велике клінічне випробування семаглутиду не змогло довести суттєвого уповільнення розвитку хвороби Альцгеймера. Попри це, дослідники не втратили оптимізму. Аналіз результатів показав незначні, але цікаві зміни біомаркерів, пов’язаних із нейрозапаленням та дегенерацією мозку.

Деякі експерти припускають, що такі препарати можуть бути кориснішими не для лікування вже наявної хвороби, а для її профілактики чи відтермінування. Подібні гіпотези зараз перевіряють і щодо хвороби Паркінсона.

Психічне здоров’я

Окремий напрямок досліджень стосується психіатрії. Все більше вчених звертають увагу на повідомлення пацієнтів, які після початку лікування відзначали покращення настрою, зменшення тривоги, нав’язливих думок та когнітивного туману.

Поки що доказів недостатньо для клінічних рекомендацій, однак інтерес до теми стрімко зростає.

Також вивчається потенційний вплив GLP-1 на шизофренію. Спочатку увагу привернула здатність препаратів боротися з набором ваги, який часто спричиняють антипсихотичні ліки. Але тепер науковці досліджують, чи можуть вони впливати на сам перебіг захворювання через регуляцію запалення та міжнейронної комунікації.

Ще одна перспективна сфера — лікування симптомів тривалого COVID, де хронічне запалення також вважається одним із ключових механізмів.

Діти та підлітки

Найбільше запитань виникає щодо використання препаратів GLP-1 у молодому віці. Якщо для дорослих багато ефектів після припинення лікування виявляються зворотними, то щодо мозку, який продовжує розвиватися у дитинстві та підлітковому віці, даних поки недостатньо.

Саме тому дослідники наголошують, що результати, які спостерігаються у дорослих, не можна автоматично переносити на дітей. Сьогодні вчені намагаються зрозуміти, чи можуть зміни нейронних мереж, зафіксовані на сканах мозку молодих пацієнтів, зберігатися тривалий час після завершення терапії.

Ще кілька років тому Оземпік та інші препарати GLP-1 сприймалися виключно як засоби для контролю ваги та цукру у крові. Сьогодні ж вони відкривають перед наукою значно ширшу картину. Дослідження свідчать, що ці ліки можуть впливати на нейронні зв’язки, систему винагороди, потяги, емоції та навіть ризик розвитку деяких захворювань мозку.

Втім, відповідей поки що менше, ніж запитань. Одне зрозуміло вже зараз, історія GLP-1 давно вийшла за межі схуднення. І, можливо, найцікавіші відкриття про ці препарати ще попереду.