Низький внутрішньоочний тиск: офтальмолог пояснив, чи справді можна втратити зір

Які функції виконує водяниста волога та чому внутрішньоочний тиск має бути в межах добової норми, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.

Передня і задня камери ока заповнені прозорою водянистою вологою, яка бере участь у створенні внутрішньоочного тиску (ВОТ).

Ця рідина виконує кілька важливих функцій:

1. підтримує тургор очного яблука і його сферичну форму. Завдяки цьому кришталик зберігає правильне положення, склоподібне тіло підтримує сітківку, рогівка не деформується, а зоровий нерв не зазнає надмірного механічного навантаження;

2. постачає у кришталик і рогівку кисень, глюкозу, амінокислоти, іони, оскільки ці структури не мають кровоносних судин;

3. постійно циркулюючи, виводить продукти обміну речовин із рогівки, кришталика, трабекулярної сітки;

4. містить антиоксиданти, зокрема вітамін С і глутатіон, які допомагають захищати око від окислювального стресу й ультрафіолету.

Рівень вітаміну С у водянистій волозі людини вищий приблизно в 15–30 разів, ніж у плазмі крові. Очі постійно піддаються впливу кисню й ультрафіолету, тому високий рівень антиоксидантів є важливим захисним механізмом.

Внутрішньоочний тиск має бути в індивідуально безпечному діапазоні з урахуванням добових коливань. Зазвичай — від 10 до 21 мм рт. ст. (міліметрів ртутного стовпчика).

Наприклад, вранці ВОТ вищий, ніж увечері на 3–6 мм рт. ст. А влітку на 2–3 мм рт. ст. нижчий, ніж узимку. На нього також впливають пульс, зміна судинного тонусу, положення тіла.

Невеликі добові коливання внутрішньоочного тиску від 2 до 6 мм рт. ст. — вважаються нормальними. Якщо тиск стабільно перевищує норму (понад 21 мм рт. ст.) або коливається більше ніж на 5–6 мм рт. ст., це може бути фактором прогресування глаукоми.

Своєю чергою зниження внутрішньоочного тиску призводить до очної гіпотонії, за якої око змінюється форма очного яблука, через що можуть деформуватися його внутрішні оболонки. Порушується обмін речовин у кришталику й рогівці.

Найсерйознішим наслідком є ​​гіпотонічна макулопатія, коли на сітківці й судинній оболонці утворюються складки, які спотворюють зір. Зазвичай вони виникають у макулі, центральній ділянці сітківки, що відповідає за чіткий, детальний центральний зір.

Також низький тиск може спричинити відшарування судинної оболонки, призвести до набряку диска зорового нерва.

Найчастішою причиною гіпотонії є дисбаланс: або око виробляє занадто мало водянистої вологи, або занадто багато водянистої вологи відтікає.

Спровокувати гіпотонію може травма, внаслідок якої між циліарним тілом і склерою утворюється щілина. Інакше кажучи — водяниста волога відтікає з ока в обхід нормальної дренажної системи.

Інша можлива причина — увеїт. Сильне запалення пригнічує роботу циліарного тіла, що призводить до зменшення вироблення водянистої вологи.

Отже, внутрішньоочний тиск має бути і не занадто високим, і не занадто низьким, а в межах добової норми. Тому щороку перевіряйте зір в офтальмолога, щоб уникнути серйозних проблем із зором, серед яких — глаукома, гіпотонічна макулопатія, набряк зорового нерва.

Бережіть себе та свій зір!