Неоваскуляризація рогівки: офтальмолог пояснив, чому утворюються патологічні судини і що робити

Чому в рогівці не повинно бути судин, що провокує розвиток неоваскуляризації та чому важливо своєчасно звернутися до лікаря, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.

Оптична система ока складається з рогівки, водянистої вологи, кришталика та склоподібного тіла.

Рогівка — це частина очного яблука, яка має вигляд прозорої «лінзи» та виконує структурну, захисну та оптичну функцію. Разом зі слізною плівкою вона забезпечує дві третини заломлювальної здатності ока, або майже 67%.

У рогівці немає кровоносних судин, вона повністю прозора, завдяки чому пропускає і заломлює світло без перешкод. Стан, за якого у рогівку з навколишніх тканин, найчастіше із лімба — вузької зони на межі між рогівкою і склерою, проростають нові судини, називається неоваскуляризацією. Поступово прозорість рогівки порушується, зображення стає розмитим, ніби людина дивиться назовні через туман чи брудне скло.

Цей процес може супроводжуватися кератитом, тобто запаленням рогівки, але необов’язково. Інколи гострий або хронічний кератит провокує неоваскуляризацію.

Серед інших причин, які зумовлюють неоваскуляризацію рогівки, виділяють:

• аутоімунні хвороби — ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, синдром Шегрена.

• Під час аутоімунного запалення порушується нормальний стан тканин ока, зокрема поверхні рогівки. У відповідь на хронічне запалення організм запускає ріст нових кровоносних судин із лімба. Також разом із кров’ю до рогівки потрапляють імунні клітини, білки та пігменти, які додатково порушують її прозорість;

• інфекції — герпетичний кератит, трахома.

Розглянемо на прикладі трахоми — хронічного інфекційного захворювання, спровокованого бактерією Chlamydia trachomatis.

Спершу вражається кон’юнктива — слизова оболонка, що покриває внутрішню поверхню повік і частково очне яблуко. Через тривале або повторне запалення вона поступово рубцюється.

Рубці змінюють форму повік, вії починають вростати всередину ока, травмуючи рогівку під час кліпання. У відповідь на хронічне запалення, пошкодження епітелію та гіпоксію організм запускає ріст нових кровоносних судин, які проростають у рогівку з лімба, порушуючи її прозорість.

• травми, опіки — нові судини розростаються у відповідь на пошкодження тканини рогівки, щоб доставити клітини, необхідні для її загоєння;

• гіпоксію рогівки — за нестачі кисню організм формує нові судини, щоб компенсувати кисневе голодування. Найчастіше гіпоксія виникає через неправильне використання контактних лінз, тривале носіння або їхню низьку киснепроникність.

Лікування неоваскуляризації залежить від причини її виникнення.

Якщо порушення зумовила гіпоксія, наприклад, необхідно змінити контактні лінзи на ті, що ліпше пропускають кисень. Якщо — інфекція, провести противірусну або антибактеріальну терапію, залежно від збудника.

Також можуть застосовуватися кортикостероїдні краплі. Вони зменшують запалення і пригнічують ріст нових судин, але підвищують внутрішньоочний тиск, тому підходять не всім пацієнтам.

Коли консервативні методи неефективні чи протипоказані, судини «припалюють» лазером під час лазерної коагуляції: енергія лазера нагріває стінки новоутворених судин. Вони згортаються, закупорюються, кровопостачання припиняється. Без надходження крові судини поступово зникають.

У складних випадках — як-от значна втрата прозорості, внаслідок активного рубцювання, — рогівку пересаджують. Але в будь-якому разі лікування індивідуальне: офтальмолог враховує не лише причину неоваскуляризації, а й стадію процесу, загальний стан ока і здоров’я пацієнта.

Бережіть себе та свій зір!