Кадиров на словах підтримує Путіна, але не надсилає чеченців на фронт в Україну — що з’ясував The Economist

Рамзан Кадиров оберігає Чечню від масової мобілізації на війну в Україні, попри гучні заяви Кремлю.

Кадиров і Путін

Кадиров і Путін / © Associated Press

Попри демонстративну підтримку Кремля та гучні заяви про десятки тисяч відправлених на фронт бійців, очільник Чечні Рамзан Кадиров на практиці оберігає місцеве населення від масштабної участі у війні проти України.

Про це пише The Economist.

Реальні втрати Чечні у війні

Повідомляється, що столиця Чечні Грозний має мирний вигляд. Тут будують хмарочоси та пропонують знижки на житло в новому «Путінському районі» для учасників війни. Проте в місті немає жодних згадок про чеченських бійців, які загинули в Україні, хоча в місцевому музеї є пам’ять про інші війни.

Публічна риторика Рамзана Кадирова залишається вкрай войовничою. Зокрема, 18 липня він заявляв про готовність виконувати будь-які накази Путіна. А раніше звітував, що Чечня нібито відправила на війну 70 880 бійців. За оцінками Economist, це становило б 9% чоловічого населення республіки — найвищий показник серед усіх регіонів РФ.

Зазначається, що реальна статистика свідчить про інше. За даними незалежного видання «Медиазона», станом на 10 липня було підтверджено загибель 539 вихідців із Чечні. Це 0,2% від загальних втрат Росії, хоча на республіку припадає 1,1% населення РФ.

Чому Чечня уникає масових втрат

Як пояснюють джерела видання, після двох жорстоких воєн 1994–2009 років мало хто в Чечні зацікавлений воювати за інтереси Москви.

«Якими б не були інтереси Москви в Україні, ми — окремий світ», — цитує The Economist слова впливового чеченця, пов’язаного з керівництвом республіки.

За його словами, Кадиров чудово розуміє ситуацію і не хоче жертвувати своїм народом заради «русского мира». Крім того, значну роль відіграє історична пам’ять. Жителі республіки старшого віку повною мірою пам’ятають російські бомбардування та жорстокі «чистки» 1990-х і нульових років.

Повідомляється, що завдяки величезним субсидіям з Москви та лояльності Кремлю Кадиров отримав більше влади, ніж будь-який інший російський губернатор, і фактично не допустив примусового масового призову в республіці.

Ба більше, війну він використав для зміцнення власного іміджу «захисника» та перевірки лояльності потенційних опонентів. Наприклад, колишнього заступника міністра Апті Алаудінова, якого підозрювали у змові, призначили командувачем спецпідрозділу «Ахмат».

Ким насправді укомплектований «Ахмат»

У виданні зауважують, що бійці «Ахмата» здобули популярність завдяки активності в соцмережах і зніманням далеко від передової, за що їх часто називають «військами TikTok». Сам Алаудінов визнавав, що етнічні чеченці становлять лише близько чверті особового складу підрозділу. Решту заманюють з інших регіонів Росії завдяки грошам, які Кадиров отримує з федерального центру.

«Здається, вони беруть участь, але їм наказано не перестаратися та дбати про себе», — зазначило джерело видання.

Водночас влада використовує війну як інструмент внутрішніх репресій. За даними «Новой газеты», неугодних осіб — кримінальників, родичів опозиціонерів, людей із алкогольною залежністю чи представників ЛГБТ-спільноти — змушують підписувати контракти з міноборони РФ. Причому районним начальникам поліції ставлять плани знаходити по 25–50 осіб на місяць.

Попри це, у Чечні є й ті, хто воює через ідейні переконання, вірячи кремлівській пропаганді про протистояння із Заходом. Проте загалом Кадирову вдалося використати ситуацію так, щоб уберегти основну частину корінного населення республіки від фронту, закріпивши за собою статус лідера, який береже своїх земляків.

Війна в Україні — останні новини

Нагадаємо, у РФ вигадали чергову «перемогу». Росіяни відзвітували про захоплення населеного пункту, якого не існує з минулого століття.

А на Кінбурнській косі фактично у пастці опинилися понад 2500 російських військових, які ховаються у лісах та бліндажах. Сили оборони України щодня завдають нищівних ударів по позиціях ворога, попри спроби росіян підтягувати нові резерви.

До слова, втрати російської армії у війні проти України наближаються до 1,5 мільйона. На тлі значних втрат Москва шукає нові способи поповнення особового складу та залучає до війни нових бійців.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie