Приїхали вирішувати за "Дружбу": угорська делегація таємно вирушила до України — деталі

До Києва вирушила угорська делегація на чолі з парламентським держсекретарем Міністерства енергетики Угорщини Габором Чапеком. Метою поїздки стали переговори щодо ситуації з нафтопроводом «Дружба» на тлі звинувачень Будапешта про нібито політичні причини припинення постачання нафти.

Про візит Чапек повідомив у відеозверненні, записаному на пункті пропуску «Загонь» на угорсько-українському кордоні, пише Telex.

Які переговори планує угорська сторона

За словами Чапека, делегація планує провести переговори не лише з представниками енергетичного сектору України, а й із дипломатами та представником Європейської комісії.

Ще 4 березня уряд Угорщини ухвалив рішення створити спеціальну слідчу комісію, яка має оцінити стан нафтопроводу «Дружба» та причини зупинки постачання нафти.

До складу комісії, окрім Чапека, увійшли фахівець нафтової галузі, державний посадовець з міжнародних відносин та аналітик енергетичного ринку.

Перед поїздкою до України члени комісії вже провели консультації у Братиславі з представниками словацького енергетичного сектору. За підсумками зустрічей сторони домовилися, що Словаччина також приєднається до ініціативи Угорщини.

Яка позиція України щодо візиту

Водночас у Міністерстві закордонних справ України заявили, що угорські представники не мають офіційного статусу делегації.

Речник МЗС Георгій Тихий зазначив, що жодних офіційних зустрічей для них не заплановано.

За його словами, представники Угорщини в’їхали до України за загальними правилами для громадян країн Шенгенської зони, скориставшись безвізовим режимом.

Таким чином, переговори щодо ситуації навколо нафтопроводу «Дружба» можуть відбуватися на неформальному рівні, водночас позиції сторін у цьому питанні залишаються предметом політичної дискусії.

Чому Угорщина не хоче давати кредит Україні

До слова, у Євросоюзі тривають дискусії щодо надання Україні масштабної фінансової допомоги для підтримки економіки та фінансування потреб під час війни. Йдеться про кредит обсягом близько 90 млрд євро, який має покрити значну частину фінансових потреб України до 2027 року.

Втім, ухвалення цього рішення опинилося під загрозою через позицію Угорщини та Словаччини. Для запуску механізму фінансування необхідна одностайна підтримка всіх країн ЄС, тому будь-яка держава-член може заблокувати виділення коштів.

На тлі цих суперечок країни Балтії та Північної Європи почали обговорювати альтернативний варіант допомоги Україні. За даними дипломатів ЄС, у разі подальшого блокування спільного кредиту вони можуть надати Києву двосторонні позики, які дозволять зберегти фінансову стабільність щонайменше протягом першої половини року. За попередніми оцінками, обсяг такої підтримки може становити близько 30 млрд євро.

Додатковим джерелом фінансування для України стала підтримка Міжнародного валютного фонду. Наприкінці лютого МВФ схвалив кредитну програму на 8,1 млрд дол., з яких 1,5 млрд дол. було виділено одразу. За оцінками джерел, ці кошти дозволяють Україні залишатися фінансово стабільною щонайменше до початку травня.

Водночас у ЄС сподіваються переконати Будапешт і Братиславу підтримати спільний кредит. За словами єврокомісара з економіки Валдіса Домбровскіса, Євросоюз має намір знайти спосіб надати Україні необхідне фінансування навіть у разі політичних труднощів з погодженням рішення.

Конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба» — останні новини

Нагадаємо, між Україною та Угорщиною триває напружена дискусія щодо роботи нафтопроводу «Дружба», яким здійснюється транзит російської нафти до країн Центральної Європи. Будапешт неодноразово заявляв про необхідність якнайшвидшого відновлення прокачування нафти через українську територію.

Угорська сторона також наполягає на проведенні інспекції об’єктів інфраструктури, зокрема станції «Броди», яка забезпечує транспортування нафти трубопроводом. Саме це питання стало одним із ключових у перемовинах між сторонами.

Раніше в уряді Угорщини заявляли про готовність домагатися від Києва відновлення транзиту та допуску інспекторів для перевірки технічного стану інфраструктури нафтопроводу. З цього приводу Будапешт навіть встановлював часові рамки для виконання своїх вимог.

Також на тлі цієї суперечки прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово робив жорсткі заяви щодо необхідності якнайшвидшого відновлення роботи трубопроводу.