Трамп йде ва-банк: чим обернеться для США масована атака на Іран

Масштабна військова операція США в Ірані стала найбільшим зовнішньополітичним ризиком Дональда Трампа під час його другого терміну.

Про це йдеться в матеріалі Reuters.

Більшість західних аналітиків та експертів сходяться на думці, що операція Вашингтона в Ірані є вкрай ризикованою і може швидко перерости у масштабну регіональну війну. Дональд Трамп поставив перед Пентагоном надзвичайно складне завдання — зміну режиму в Тегерані.

Американський президент переконаний, що масовані авіаудари здатні спровокувати народне повстання, яке врешті-решт повалить іранських правителів. Проте у дипломатичних колах такі очікування викликають скепсис.

«Більшість американців прокинуться вранці і будуть запитувати, чому ми воюємо з Іраном, яка мета цієї війни і чому американські бази на Близькому Сході піддаються нападам», — зазначив колишній високопоставлений чиновник Пентагону Деніел Шапіро.

Експерти також констатують, що з початком бомбардувань двері для будь-якої дипломатії між США та Іраном остаточно зачинилися.

Чому причини нападу — розмиті?

Офіційна риторика Білого дому щодо причин конфлікту залишається доволі узагальненою. Трамп наполягає на необхідності покласти край «загрозі з боку балістичних ракет» та ядерної програми Ірану.

Журналісти та аналітики звертають увагу на те, що заяви про «терміновість» загрози дуже нагадують аргументи Джорджа Буша-молодшого напередодні вторгнення в Ірак у 2003 році, які згодом виявилися хибними.

Джерела у розвідці зазначають, що твердження Трампа про те, що Іран нібито скоро матиме ракету, здатну вразити територію США, не знаходять підтвердження у звітах спецслужб.

Відсутність стратегії та ризик хаосу

Головне занепокоєння аналітиків викликає те, що у Вашингтона, найімовірніше, немає чітко прорахованої стратегії дій після потенційного повалення уряду.

«Він хоче змінити уряд. Але змінити уряд з повітря важко. Важко змінити думку іранців з повітря», — наголосив Джон Альтерман з Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.

Експерти попереджають: якщо іранський режим все ж впаде, країна може зануритися в абсолютний хаос. Існує високий ризик приходу до влади жорсткого військового уряду, який буде ще більш непримиренним до Заходу. Крім того, Іран є набагато потужнішим супротивником, ніж, наприклад, Венесуела. Навіть попри ослаблення систем ППО після попередніх ударів, Тегеран готовий перетинати «червоні лінії», атакуючи союзників США в регіоні.

Втім, серед американської верхівки є й прихильники жорсткого курсу. Вони вважають, що навіть якщо влада в Ірані не зміниться, серйозне руйнування їхньої ядерної та ракетної інфраструктури вже можна буде вважати перемогою Дональда Трампа.

Нагадаємо, Трамп оголосив про початок військової кампанії проти Ірану під назвою «Епічна лють». За даними американських ЗМІ, операція передбачає масовані удари по іранській території та може тривати щонайменше кілька днів, однак її остаточні терміни залежать від розвитку подій.

У Білому домі не виключають як швидкого згортання атак із переходом до режиму стримування, так і масштабнішого сценарію з посиленням тиску на Тегеран. Серед причин початку операції називали провал дипломатичних переговорів і звинувачення Ірану у відновленні ядерної програми, а також багаторічну деструктивну діяльність режиму на міжнародній арені.