Звільнений за пиво на роботі чоловік відсудив кругленьку суму: як йому це вдалося

Електрика з Іспанії звільнили за вживання 3 л пива в робочий час, але суд визнав це незаконним. Тепер компанія має виплатити чоловіку чималу компенсацію.

Про це пише Odditycentral.

Хоча вживання алкоголю на роботі зазвичай вважається серйозним порушенням і підставою для звільнення, суд вирішив, що колишній працівник електромонтажної компанії все ж має право на грошове відшкодування, попри те що його неодноразово викривали у розпиванні алкоголю.

З матеріалів справи відомо, що керівництво запідозрило чоловіка через його дивну поведінку на роботі та найняло приватного детектива для стеження. Той у своєму звіті зазначив, що працівник пив пиво в барах і навіть на парковках, а одного разу нібито випив 3 л під час обідньої перерви.

Роботодавець розцінив це як серйозне порушення, адже чоловік керував службовим автомобілем і міг становити небезпеку для інших. Тому його звільнили. Втім, працівник оскаржив це рішення в суді, заявивши про незаконність звільнення.

Рішення суду щодо чоловіка, якого звільнили за алкоголь

Зрештою Верховний суд Мурсії став на бік позивача, визнавши звільнення несправедливим, а покарання — надмірним. Судді підтвердили факт порушення, однак дійшли висновку, що санкція була занадто суворою. Компанії запропонували вибір: або поновити працівника, або виплатити йому 47 тис. євро.

Своє рішення суд пояснив кількома обставинами. Зокрема, обідня перерва формально не вважається робочим часом, тож вживання алкоголю не можна було прямо трактувати як службове порушення. Крім того, роботодавець не довів, що це вплинуло на роботу працівника чи створило реальну загрозу для інших.

Важливим аргументом стало й те, що законодавство Іспанії дозволяє звільнення лише у разі систематичного зловживання алкоголем, а не через поодинокі випадки. Суд визнав зафіксовані детективом епізоди саме такими — поодинокими.

До слова, француженка Лоранс Ван Вассенхове подала до суду на компанію Orange, оскільки протягом 20 років отримувала зарплату, не маючи жодних робочих завдань. Через інвалідність (епілепсію та параліч) жінку перевели в резерв, але замість адаптації робочого місця фактично ізолювали. Лоранс називає таку «примусову бездіяльність» професійним катуванням та дискримінацією, що призвело до депресії та відчуття соціальної невидимості.