Щедрий вечір або Маланка 13 січня 2022: традиції та звичаї

Стравам на Щедрий вечір приділяється дуже важлива роль.

Щедрий вечір або Маланка 13 січня 2022: традиції та звичаї

© ТСН.ua

Щедрий вечір (Маланка, Маланія, Василів вечір - ред.) — вечір 13 січня. 

Щедрий вечір: як поєдналися язичницькі та християнські вірування

За християнським календарем — це день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки - ред.). А з точки зору язичництва, раніше вірили Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні свята та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.

Щедрий вечір: традиції та звичаї

Як пише відомий український етнограф у книжці "Місяцелік", зранку 13 січня починали готувати другу обрядову кутю — щедру. Саме від цієї страви і походить назва свята. На відміну од багатої, її можна було заправляти скоромним — на Поліссі навіть зерно варили зі смальцем. 

Щедрий вечір: їжа свята

Кутю також ставили на покуть, як і на Різдво. Пекли чимало млинців із салом, готували пироги, вареники з сиром, щоб віддаровувати щедрувальників та посівальників. Стравам приділяється дуже важлива роль: вважається, що чим більше розмаїття на столі в цей день, тим щедрішим буде наступний рік. Страви мають бути дуже ситні, але, наприклад, готувати рибу — погана прикмета, адже з дому може втекти щастя. А от страви зі свинини готуються обов'язково, оскільки саме ця тварина символізує достаток в домі. Традиційно зі свинини готують холодець, кров’янку, ковбаси, верещаку, сало, фарширують цілою тощо. 

Щедрий вечір: ритуали

Звечора і до півночі обходили оселі щедрувальниці. Юнки, зібравшись у гурти, з поетичними піснями-щедрівками відвідували сусідів, а дівчата-підлітки щедрували поодинці чи гуртом. 

Парубки в цей час "водили Меланку", тобто перевдягненого в жіноче вбрання жартівника. З цим сюжетом пов'язані саркастичні сценки, що їх розігрували учасники дійств.

А щоб владнати якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися. Хлопці, котрі перед цим «отримали гарбуза», вдруге засилали сватів з надією згоду. 

Сідаючи до вечері, кожен одягав нову сорочку, а також брав власну, спеціально мічену ложку. Перед тим, як почати трапезу, господиня просила дітей вийти з хати, а біля батька, що сидів за столом, клала стільки пирогів, щоб його не видно було. Після цього запрошувала дітлахів до світлиці.

Потім обходили пасіку, домашніх тварин, благословляючи їх з Новим роком і обдарюючи кутею. На Полтавщині та Бойківщині виносили на ниву плуга і, запрігшись, символічно орали ниву, щоб у прийдешньому році добре вродило збіжжя.

А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Щедрий вечір: українські народні прикмети

  • Якщо під Новий рік добрий сніг — сій гречку.

  • Небо в зірках — врожай на гриби й горох.

  • Падає м'який сніг — на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.

  • Сильний мороз і падає малий сніжок — на врожай хліба, здоров'я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу — на неврожай і хвороби.

  • Який перший день у Новому році, то й рік буде такий.

  • Багато пухнастого інею на деревах — до врожаю зернових і доброго медозбору.

  • Ожеледь на деревах — уродить садовина.

  • Зоряне небо — добре нестимуться кури.

Читайте також:

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Пов’язані теми

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie