Росія керує "Шахедами" через Білорусь: як працює нова хитра тактика ворога та які області під загрозою
Окупанти вигадали новий спосіб керувати безпілотниками, використовуючи територію сусідньої Білорусі.
Шахеди
Коли російські військові втратили можливість користуватися супутниковим інтернетом Starlink, вони вигадали інший спосіб керувати своїми безпілотниками. Тепер окупанти покладаються на так званий mesh-зв’язок, використовуючи для цього вишки на території Білорусі.
Про це розповів авіаексперт, офіцер ПС у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський.
Як працює «павутина» в небі
Раніше дрони отримували команди напряму через супутник. Тепер схема змінилася. У Білорусі побудували спеціальні вежі зв’язку. Вони «спілкуються» лише з тими російськими дронами, які летять найближче до кордону.
А далі ці перші дрони працюють як роутери, що роздають Wi-Fi. Вони передають сигнал наступним безпілотникам, які залетіли глибше в Україну, а ті — ще далі. Утворюється своєрідна невидима «павутина», де кожен дрон підтримує зв’язок з іншими. Завдяки цьому Росія може керувати «Шахедами» навіть дуже далеко від своїх або білоруських кордонів.
Як глушити такі дрони
Експерт пояснює, що просто вимкнути мобільний зв’язок у прикордонних містах недостатньо. Щоб «засліпити» такі дрони, Україні потрібні потужні системи РЕБ (радіоелектронної боротьби).
«Треба повертатися до побудови системи РЕБ „Покрова“, яку починали робити ще на початку повномасштабного вторгнення, розлогіше застосовувати канали зв’язку, тобто пригнічення їх, робити широкодіапазонним, щоб можна було протидіяти будь-якій загрозі у найближчому діапазоні», — наголошує Храпчинський.
Крім того, за його словами, потрібно встановлювати вздовж кордонів та біля важливих об’єктів багато різних датчиків: радарів, мікрофонів та спеціальних камер, які першими помічатимуть загрозу. Українські розробники вже мають чим відповісти ворогу.
«Ми як виробники зараз активно працюємо над створенням засобів, які можуть протидіяти mesh-зв’язку. Ми готові запропонувати такі рішення для наших військових», — запевняє фахівець.
Головна проблема зараз — це відсутність чіткого плану від держави для виробників зброї. Храпчинський наводить у приклад підхід Великої Британії, де уряд чітко формує замовлення та виділяє на нього гроші.
«Подивіться на Велику Британію. Країна сказала, що їй потрібні балістичні ракети вартістю до 1 мільйона доларів, радіусом дії — 600 кілометрів. Передбачила гроші та дала завдання розробити їх. Як це працює в Україні? Ми самі побачили загрозу, самі запропонували рішення, передали їх військовим, вони пройшли успішне випробування, ми провели модифікацію й постачаємо це ЗСУ», — ділиться експерт.
Через те, що все часто тримається на ініціативі самих розробників, різні компанії роблять різні деталі (антени, батареї), які потім важко поєднати між собою.
Нагадаємо, Росія змінила тактику повітряних атак, перетворивши дешеві БпЛА «Гербера» на носії ударних FPV-дронів.
Раніше ці апарати використовували як приманки для виснаження ППО, однак тепер їх застосовують за принципом «дрона-матки»: великий безпілотник доставляє FPV ближче до цілі, після чого малий дрон здійснює точкову атаку. «Гербера» значно дешевша та простіша за іранські Shahed-136, має дальність до 640 км і коштує близько 2 тисяч доларів.
Після обмеження доступу до Starlink росіяни почали використовувати mesh-мережі для керування дронами на великій відстані. Попри невелику бойову частину, FPV залишаються ефективними проти техніки, РЛС і складів.