Яглиця — бур’ян, який можна їсти: неочікувана правда про рослину, яку садівники ненавидять
Для більшості власників садів і дач яглиця — справжній головний біль, адже вона швидко розповзається клумбами, витісняє інші рослини та вперто повертається навіть після ретельного прополювання. Але що, як цей настирливий бур’ян насправді приховує чимало корисних властивостей.
Яглиця / © Credits
Яглиця звичайна, відома також як снить, давно здобула славу одного з найагресивніших садових бур’янів. Її підземні кореневища швидко поширюються під ґрунтом та утворюють густі зарості. Найбільша проблема полягає у тому, що рослина здатна відновитися навіть із крихітного шматочка кореня, який залишився у землі після прополювання.
Саме тому багато садівників роками ведуть із нею справжню війну. Проте садівник Джеймі Волтон наголошує, що перш ніж безжально знищувати яглицю, варто знати, що вона має чимало несподіваних переваг.
Їстівна рослина зі смаком селери та петрушки
Одна з найцікавіших особливостей яглиці — її повна їстівність. Молоде листя має свіжий смак, який часто описують мов поєднання селери та петрушки. Саме тому рослину можна використовувати у найрізноманітніших стравах, наприклад, додавати до супів, готувати зелені салати, використовувати для соусів і песто чи додавати до овочевих начинок і рагу.
Найкраще смакують молоді весняні листочки, які ще не стали жорсткими та волокнистими.
Яглицю цінували століттями
Історично ця рослина була відома як «трава від подагри». У народній медицині її використовували для полегшення симптомів подагри та артриту.
Сучасна наука не розглядає яглицю як офіційний лікарський засіб, однак відомо, що вона містить вітамін С та низку корисних рослинних сполук. Саме високий вміст вітаміну С зробив її популярною серед наших предків як додаткове джерело поживних речовин навесні, коли свіжої зелені було небагато.
Висаджування яглиці у саду
Попри корисні властивості, Джеймі Волтон не радить спеціально висаджувати яглицю на ділянці.
Теоретично вона може працювати як ґрунтопокривна рослина під великими деревами чи кущами, особливо якщо росте у контейнерах або інших обмежених просторах. Але через агресивне поширення підземними кореневищами контролювати її у відкритому ґрунті дуже складно.
Інакше кажучи, якщо яглиці у вас немає, краще її навмисно не заводити.
Як стримати поширення
Якщо рослина вже оселилася на ділянці, боротися з нею доведеться системно. Експерт радить:
регулярно зрізати надземну частину до рівня ґрунту
вкривати проблемні ділянки товстим шаром мульчі з деревної тріски чи сіна
постійно видаляти молоді пагони, щойно вони з’являються
Секрет методу простий, якщо не давати листю достатньо часу для фотосинтезу, коренева система поступово виснажується і рослина слабшає. Це не швидке рішення, але один із найефективніших способів довгострокового контролю яглиці без використання агресивної хімії.
Можливо, найцікавіша думка Джеймі Волтона полягає не у тому, як позбутися яглиці, а у тому, як змінити ставлення до неї. Якщо рослина вже росте у вашому саду, знання про її їстівність може перетворити неприємний обов’язок на своєрідний урожай. Замість того щоб просто викидати молоді пагони після прополювання, їх можна використати на кухні.