Світовий океан почав стрімко темніти: вчені попереджають про глобальну катастрофу для Землі

У Світовому океані відбуваються загадкові та тривожні зміни. Останні дослідження Плімутської морської лабораторії свідчать: величезні ділянки водної поверхні почали темніти. Це явище, яке вчені називають «потемнінням океану», охопило вже близько 20% акваторії планети і несе пряму загрозу найбільшій міграції біомаси на Землі.

Про це пише News Cientist.

Морський науковець Тім Сміт та його колеги виявили цю закономірність, аналізуючи супутникові дані за останні 20 років. За його словами, вода стає менш прозорою для світла, що докорінно змінює життя морських екосистем.

Чому океан стає каламутним

Причини потемніння різняться залежно від регіону. У прибережних зонах головним фактором є діяльність людини на суші. Зміни у землекористуванні, зокрема перетворення лісів на сільськогосподарські угіддя, призводять до того, що річки вимивають у море величезну кількість органіки та завислих часток.

«Під час повеней річки переносять набагато більше частинок і розчинених органічних речовин, які надають воді кольору „завареного чаю“», — пояснює Сміт.

Крім того, добрива з полів стимулюють надмірне цвітіння фітопланктону. Хоча ці мікроскопічні організми є основою життя, їхня надмірна концентрація створює щільний шар, який не пропускає сонячне проміння вглиб.

У відкритому океані ситуація ще складніша. Через підвищення температури та зміни солоності води виникає ефект стратифікації — формування стабільних поверхневих шарів, які не перемішуються. Це концентрує поживні речовини та світло вгорі, провокуючи аномальний ріст водоростей.

«Ми спостерігаємо складну взаємодію змінених глобальних моделей циркуляції та більш локальних змін погоди. Це все сприяє зростанню фітопланктону і вносить вклад у загальне потемніння відкритого океану», — зазначає дослідник.

Щовечора в океані відбувається тиха, але грандіозна подія: трильйони істот (зоопланктон, кріль, дрібні риби) піднімаються з глибин до поверхні, щоб пообідати під покровом ночі. Це найбільша міграція біомаси на Землі, що налічує близько 10 квінтильйонів особин.

Зоопланктон орієнтується на рівень освітленості. Вдень вони ховаються на глибині 200–300 метрів від хижаків, а вночі спливають. Проте потемніння води «стискає» їхній життєвий простір.

«Якщо з’являються затемнені ділянки, площа проживання в поверхневих шарах океану скорочується на десятки, якщо не сотни метрів. Це приблизно якби населення Лондона помістили в Гайд-парк», — порівнює Сміт.

Коли світло не проникає глибоко, хижакам, що орієнтуються на зір (наприклад, тунцю), стає легше полювати у вузькому освітленому шарі, що може зруйнувати харчові ланцюги та підірвати світове рибальство.

Потемніння океану впливає не лише на рибу, а й на здатність планети «дихати». Зоопланктон відіграє ключову роль у кругообігу вуглецю: поїдаючи фітопланктон на поверхні, вони переносять вуглець на глибину. Коли ці істоти помирають, їхні тіла осідають на дні, «замикаючи» вуглець на століття.

Якщо через темну воду зоопланктон перестане опускатися глибоко, вуглець залишатиметься у верхніх шарах і швидше повертатиметься в атмосферу, посилюючи парниковий ефект.

Чи є шанс на порятунок

Науковці вважають, що прозорість прибережних вод можна відновити. Для цього необхідно змінити підходи до землеробства, зменшивши використання добрив та захищаючи ґрунти від ерозії. Проекти на кшталт британського AgZero+ вже працюють із фермерами, щоб зробити сільське господарство кліматично нейтральним і зменшити стік поживних речовин у річки.

Однак боротьба з потемнінням відкритого океану вимагає глобальних зусиль із подолання потепління, оскільки саме зміна температури є головним рушієм «затемнення» планети зсередини.

Нагадаємо, рибальські команди біля узбережжя США продовжують випадково витягувати з океану старі боєприпаси з хімічними речовинами. Через контакт із ними члени екіпажів зазнають серйозних хімічних опіків, а вилов доводиться знищувати.