Вчені почали розкопки в одній з найсухіших пустель світу: знахідка приголомшує

Пустеля Атакама на півночі Чилі офіційно визнана найсухішою неполярною пустелею у світі. Її кліматичні умови настільки суворі та наближені до марсіанських, що фахівці NASA роками використовують ці безкраї піски для випробування своїх космічних апаратів.

Про це пише Discover Wildlife.

Довгий час вважалося, що екстремальна посуха та високий рівень ультрафіолету роблять ядро Атаками абсолютно непридатним для будь-яких форм життя. Проте нове дослідження вчених повністю спростовує цю теорію.

Що знайшли у надсухому ґрунті

Для проведення аналізу команда науковців зібрала зразки ґрунту з шести різних локацій пустелі, що відрізнялися за рівнем вологості, солоності та рельєфом. Серед досліджуваних зон були піщані дюни, високогір’я, солоні озера, пересохлі річкові долини та туманні оазиси.

Результати лабораторних досліджень виявилися вражаючими: ґрунт Атаками буквально кишить життям. Вчені виявили там цілі угруповання нематод — мікроскопічних круглих червів, які належать до тієї ж групи організмів, що й відомі своєю надзвичайною витривалістю тихоходи (водяні ведмеді).

Раніше наука вже фіксувала поодинокі випадки виживання нематод в екстремальних умовах, зокрема в глибоководних западинах, льодах Антарктиди чи глибоких підземних шахтах.

Однак в Атакамі дослідники виявили не просто окремих особин, а розгалужену екосистему. Під час секвенування геному було класифіковано 21 родину та 36 родів цих істот, що свідчить про набагато вищий рівень біорізноманіття, ніж припускалося раніше.

Цікаво, що розподіл видів безпосередньо залежить від кліматичних мікроумов. У найбільш посушливому ядрі пустелі різноманітність родів менша, тоді як у більш вологому регіоні Альтіплано — значно вища.

Також вчені помітили географічну закономірність у способах розмноження: на великих висотах переважають нематоди, що розмножуються безстатевим шляхом, а в низинах — ті, що використовують статеве розмноження.

Чому це відкриття критично важливе для людства

Наявність стабільних ґрунтових спільнот у найсуворіших умовах на планеті дає науковцям важливий інструмент для прогнозування наслідків глобальної зміни клімату.

«У світлі зростання глобальної посушливості ці результати стають дедалі актуальнішими», — пояснює Філіпп Шиффер з Інституту зоології Кельнського університету.

За його словами, розуміння того, як організми адаптуються в екстремальних умовах та які параметри навколишнього середовища впливають на їхнє поширення, може допомогти покращити оцінку екологічних наслідків зміни клімату».

Водночас дослідження виявило і тривожні сигнали. На деяких ділянках пустелі ґрунтова харчова мережа функціонує вкрай погано. Це вказує на те, що екосистема там вже зазнала критичних пошкоджень і може не витримати подальшого погіршення кліматичних умов.

Нагадаємо, китайські науковці запропонували інноваційний спосіб боротьби з розростанням пустель — за допомогою спеціально вирощених ціанобактерій, які розпилюють безпосередньо на пісок. Як пише Earth, мікроорганізми формують тонку міцну кірку, що скріплює піщинки, зменшує випаровування вологи та створює сприятливі умови для появи рослин.

Дослідження показали, що така «жива плівка» значно знижує ерозію ґрунту й допомагає утримувати вологу протягом тривалого часу. Вчені також встановили, що штучне введення бактерій здатне прискорити формування стабільної екосистеми з десятиліть до кількох років.