Вчені знайшли одне з найдавніших свідчень життя на Землі: що це та який вигляд має

Вчені відкрили унікальну здатність «живих каменів» поглинати вуглець.

Поперечний переріз активно зростаючого мікробіаліту з Південної Африки.

Поперечний переріз активно зростаючого мікробіаліту з Південної Африки. / © Nature Communications

Уздовж узбережжя Південної Африки дослідники виявили дивовижні структури — мікробіаліти. Ці «живі камені» раніше вважалися майже вимерлими скам’янілостями. Проте вони виявилися надзвичайно активними біологічними механізмами, здатними очищувати атмосферу від вуглекислого газу з рекордною швидкістю.

Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Communications.

Що таке мікробіаліти?

Це стародавні спільноти мікроорганізмів, які поглинають розчинені у воді мінерали та перетворюють їх на тверді породи (карбонат кальцію). Вони схожі на коралові рифи, але побудовані не тваринами, а мікробами. Ці структури є одними з найдавніших свідчень життя на Землі.

Науковці під керівництвом морського біогеохіміка Рейчел Сіплер виявили, що ці мікробні системи працюють значно ефективніше, ніж більшість екосистем на планеті. Структури здатні рости вертикально на 5 см (2 дюйми) щороку.

Один квадратний метр мікробіалітів щороку поглинає від 9 до 16 кг вуглекислого газу Ділянка «живих каменів» розміром із тенісний корт поглинає стільки ж вуглецю, скільки 1,2 гектара (3 акри) лісу.

Басейн води, в якому переважають мікробіоліти, у Східній Капській провінції Південної Африки. / © Nature Communications

Найбільшим сюрпризом для вчених стало те, що ці організми поглинають вуглець цілодобово. Раніше вважалося, що вони залежать виключно від фотосинтезу (сонячного світла). Проте з’ясувалося, що вночі мікроби використовують інші метаболічні процеси, подібні до тих, що застосовують істоти в глибоководній темряві океану.

Чому це важливо для клімату?

На відміну від боліт чи лісів, де вуглець накопичується в органічній речовині (яка з часом розкладається), мікробіаліти перетворюють його на стабільні мінеральні відкладення. Це робить їх одним із найбільш надійних способів довгострокового зберігання вуглецю в природі.

«Ці стародавні утворення не просто виживають — вони процвітають у найсуворіших умовах, де інші організми б загинули», — зазначила докторка Рейчел Сіплер.

Нагадаємо, попри вакуум космосу, астронавти повідомляють про виразні аромати після виходу у відкритий космос, а науковці визначають потенційні запахи планет, комет і супутників завдяки хімічному складу.

Раніше повідомлялося, Вчені визначили конкретні дати, коли Земля почне масово втрачати льодовики. Вони спрогнозували, яким буде майбутнє планети без льоду.


Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie