Чому в нас виникають "мурахи" по шкірі: вчені здивували поясненням

Поява «сирот» чи «мурах» по шкірі, що в науці називається пілоерекцією, є давнім еволюційним механізмом, який допомагав нашим предкам виживати. Попри втрату густого волосся, людський організм досі використовує цю реакцію на холод, страх або сильні емоції.

Про це повідомляє видання Bored Panda, посилаючись на дослідження біологічних антропологів та фізіологів.

Механізм виникнення та історія

Ці «мурахи» з’являються через скорочення мікроскопічних м’язів у волосяних фолікулах. Коли ці м’язи стискаються, волосина піднімається, а навколо неї утворюється характерний горбик. У минулому, коли тіло людини було вкрите густим хутром, це виконувало дві важливі функції:

• Збереження тепла: піднята шерсть затримувала повітря, створюючи ізоляційний шар.

• Захист: у разі небезпеки волосся ставало дибки, роблячи предка візуально більшим, щоб відлякати хижака.

Біологічна антропологиня Тіна Ласісі пояснює: хоча наше волосся на тілі тепер занадто тонке, щоб зігрівати, самі фолікули працюють так само, як і мільйони років тому.

Емоційні тригери

Сьогодні «сироти» висипають не лише через мороз, а й через викид адреналіну під час хвилювання або захоплення.

«Ми не дуже добре контролюємо стан свого тіла і часто не помічаємо, як по шкірі біжать сироти, коли це стається», — зазначив дослідник Джонатан Макфетрес.

За його словами, навіть локальний холод (наприклад, лід на стегні) може змусити «мурах» виступити по всьому тілу — так мозок реагує на зміну температури.

Музика та пам’ять

Цікаво, що реакція виникає і від мистецтва. Метью Сакс із Університету Південної Кароліни з’ясував, що люди, у яких від музики волосся стає дибки, мають міцніші зв’язки між ділянками мозку, що відповідають за слух та емоції.

«Я відчуваю, що моє дихання відбувається в такт пісні, моє серце б’ється повільніше, і я просто більше усвідомлюю пісню, як емоції від пісні, так і реакцію мого тіла на неї», — зазначив науковий асистент Дер Саркісян.

Вчені підсумовують: «мурахи» на шкірі — це спосіб мозку просигналізувати, що зараз відбувається щось справді важливе, чи то гарна мелодія, чи реальна загроза.

Нагадаємо, смерть завжди була предметом страху та містифікацій, але наука пропонує подивитися на це явище під зовсім іншим кутом. Астрофізик та популяризатор науки Ніл Деграсс Тайсон поділився теорією, яка докорінно змінює сприйняття кінця людського життя.