Енергетичний шок та загроза голоду через війну в Ірані: що показав прогноз Світового банку

У вівторок, 28 квітня, Світовий банк спрогнозував зростання глобальних цін на сировину до рекордного рівня від 2022 року через війну в Ірані. Фактичне перекриття Ормузької протоки критично порушило постачання нафти та металів, що, за оцінками аналітиків, призведе до стрибка загального товарного індексу на 16 відсотків уже цього року.

Про масштабні загрози для світової економіки пише Bloomberg із посиланням на свіжий звіт Світового банку щодо перспектив товарних ринків.

Енергетичний шок і порушення логістики

У документі зазначається, що від початку конфлікту наприкінці лютого ціни на енергоносії та добрива злетіли до багаторічних максимумів. Оскільки до війни через Ормузьку протоку проходила майже третина світової морської торгівлі сирою нафтою, її блокування спричинило історичний шок для міжнародних ринків. За базовим сценарієм, навіть якщо найгостріші перебої з постачанням завершаться у травні, енергетичний індекс цьогоріч однаково зросте приблизно на 24%.

Водночас експерти переглянули свої попередні оцінки щодо вартості енергоносіїв у бік погіршення. Очікується, що середня ціна нафти марки Brent поточного року становитиме 86 доларів за барель, хоча ще в січні цей показник прогнозувався на рівні 60 доларів.

Загроза глобального голоду

Аналітики також фіксують різке здорожчання природного газу й добрив, вартість яких може піднятися на 31%, що ставить під прямий удар доходи фермерів та обсяги майбутніх врожаїв. Закриття ключових торговельних маршрутів уже відрізало шляхи постачання для багатьох країн, залежних від імпорту харчів, а зростання вартості фрахту та пального додатково розганяє ціни на товари першої необхідності. В організації попереджають, що в разі закріплення цін на нафту понад 100 доларів за барель ще 45 мільйонів людей у світі можуть опинитися в стані гострої продовольчої кризи.

Головний економіст Світового банку Індерміт Гілл пояснив, що війна б’є по світовій економіці накопичувальними хвилями: спочатку через дорогі енергоносії, потім — через зростання цін на їжу, і зрештою — через загальну інфляцію.

«Найбідніші люди, які витрачають найбільшу частку свого доходу на їжу й пальне, постраждають найбільше. Все це є нагадуванням про сувору істину: війна — це розвиток у зворотному напрямку», — різко підсумував експерт.

Нагадаємо, за словами експертів, війна в Ірані позбавила світ 11 млн барелів нафти на день, а Міжнародне енергетичне агентство описує цю кризу як гіршу за два нафтові шоки 1970-х років і російсько-українську війну за газ, разом узяті.