Кінець "привілеїв" для українських біженців: країна ЄС вимагає позбавити чоловіків захисту

Польща підтримує ідею виключення українських чоловіків призовного віку із системи тимчасового захисту Євросоюзу. Також Варшава виступає за поступову відмову від спеціальних пільг для українських біженців та перехід до загальних міграційних норм.

Про це повідомляє RMF FM.

Відповідні сигнали польська сторона надсилає до Брюсселя, де зараз тривають неофіційні консультації щодо можливих змін у чинній системі тимчасового захисту українських громадян. Очікується, що це питання буде розглянуте 4 червня під час зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС. Після обговорення Єврокомісія має представити нову пропозицію щодо подовження дії механізму захисту до 2028 року, ймовірно із внесенням певних змін.

У Євросоюзі вже тривалий час визнають, що інструмент, створений як виняткова короткострокова реакція на кризу, не може залишатися постійним без змін у законодавстві. Саме тому була підготовлена «скоординована перехідна стратегія», яка передбачає отримання українцями національних статусів проживання, а після завершення війни — можливість добровільного повернення додому.

Які пропозиції щодо українських біженців підтримує Польща?

Наразі розглядається кілька сценаріїв, які мають обговорити міністри. Один із варіантів передбачає «суб’єктне» виключення із системи нових заявників призовного віку. Польська сторона підтримує таку ініціативу.

«На наш погляд, немає жодних суперечностей у тому, щоб особи, які й так не можуть законно залишати Україну, не могли отримувати тимчасовий захист у ЄС», — сказав неназваний польський дипломат.

У Варшаві також вважають, що такий крок може позитивно вплинути на відносини з українською владою, яка підтримує подібний підхід через гостру нестачу особового складу на фронті.

На думку польської сторони, обмеження доступу цієї категорії осіб до тимчасового захисту не суперечить ані гуманітарним, ані етичним принципам, оскільки їхні права фактично прирівнюються до прав інших іноземців. Фактично йдеться про скасування «надзвичайного привілею» автоматичного статусу біженця.

При цьому стандартні міграційні процедури передбачають наявність чинного паспорта, який Київ не видає чоловікам, що не проходять військову реєстрацію.

Водночас Польща категорично не підтримує інший варіант, який базується на географічному принципі — коли право на захист залежить від регіону походження біженця. Подібний підхід застосувала Норвегія, яка не є членом ЄС. Там із системи автоматичного захисту виключили людей із регіонів, які вважаються безпечними, зокрема Львівської, Волинської та Закарпатської областей.

У Варшаві вважають такий підхід несправедливим, наголошуючи, що ракетні атаки можуть відбуватися по всій території України.

Позиція Польщі щодо українських біженців має вагу

Думка Варшави щодо питань, пов’язаних із українськими біженцями, має значний вплив у Брюсселі, оскільки Польща посідає друге місце після Німеччини за кількістю українців, які перебувають під захистом — понад 960 тис. осіб. Саме тому під час зустрічі 4 червня польська сторона представить власні пропозиції.

«Багато країн зацікавлені», — почула журналістка RMF FM.

Крім того, Польща стала єдиною державою, яка вже реалізувала рекомендовану Єврокомісією «перехідну стратегію» через запровадження карток CUKR, на які українці можуть подавати заявки від початку травня. Цей механізм дає можливість перейти зі статусу тимчасового захисту на звичайний трирічний дозвіл на проживання.

Тобто українці поступово припиняють користуватися спеціальною воєнною підтримкою та переходять під дію стандартного міграційного законодавства, яке застосовується до всіх іноземців у Польщі.

Такі рішення позитивно оцінює Ілва Йоханссон, яка є спеціальною представницею ЄС у справах українців. Зокрема, вона підтримує поступове згортання пільг, водночас наголошуючи, що Польща не залишає без уваги «вразливі групи», зокрема людей з інвалідністю та вагітних.

Йоханссон також нещодавно заявила в одному з інтерв’ю, що «не здається цілком логічним», аби українські чоловіки, які підлягають мобілізації, отримували захист у ЄС. Водночас вона виключила будь-який сценарій примусових депортацій.

Можливі зміни для українських біженців у ЄС — що відомо

Нагадаємо, напередодні стало відомо, що ЄС розглядає можливість обмежити дію програми тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Згідно з матеріалами Ради ЄС, обговорюється сценарій, за якого майбутні подовження програми не поширюватимуться на цю категорію осіб або тих, хто виїхав з України з порушенням правил. Такі заходи, на думку деяких держав-членів, допоможуть підтримати обороноздатність України.

Рішення наразі не ухвалене — питання обговорять міністри внутрішніх справ країн ЄС цього тижня, а будь-які зміни потребують офіційної ініціативи Єврокомісії. Якщо правила змінять, вони торкнуться лише тих, хто звертатиметься за захистом у майбутньому.