Львів сплив у файлах Епштейна: BBC повідомило про плани мільярдера на старовинну віллу

У розсекречених документах Міністерства юстиції США про злочинну мережу засудженого за педофілію фінансиста Джеффрі Епштейна несподівано випливло місто Львів. З’ясувалося, що фінансист роками готував схему купівлі історичної вілли на Кастелівці.

Про це йдеться у документах, які 31 січня оприлюднив американський Мін’юст, повідомляє «BBC News Україна».

Що відомо про віллу у Львові, яку хотів купити Епштейн?

Епштейн, ймовірно, розглядав варіанти інвестування в нерухомість на території України. Зокрема, увага могла бути зосереджена на будинку у Львові за адресою вулиця Бориса Романицького, 24.

У так званих файлах Епштейна міститься детальне електронне листування за 2017 рік, присвячене можливій купівлі цієї львівської будівлі. Листування відбувалося між самим фінансистом, Анастасією Сірооченко, бухгалтером Майклом Стейном та Джоном Томлінсоном, якого вважають агентом із нерухомості.

Згідно з документами, віллу 2015 року придбала мати Анастасії — Тетяна Сірооченко. Сума угоди становила 128 500 дол., продавчинею виступала громадянка Польщі Ольга Кравчук. Фінансування покупки забезпечила компанія Lviv Enterprises LLC.

В одному з листів Епштейн називав продавчиню «кримінальним типом» і цікавився, чи не втекла вона з України, адже жінка переїхала до Польщі ще до завершення формальних процедур оформлення угоди.

Між бухгалтером і Анастасією Сірооченко виник конфлікт: Стейн відмовився підписувати податкову звітність за 2015 рік через розбіжності у питанні власності на будівлю. Анастасія наполягала, що саме вона є покупчинею та власницею об’єкта. Натомість бухгалтер стверджував, що реальним власником була її мати, яка згодом «подарувала» будинок доньці, що автоматично тягне за собою сплату податку на дарування.

Після виходу матеріалу громадська діячка та народна депутатка VIII скликання від фракції «Самопоміч», колишня заступниця міністра культури Ірина Подоляк звернулася до редакції. Вона зазначила, що будівля, згадана у файлах Епштейна, фактично має адресу Романицького, 24а, і нині там функціонує студія пілатесу.

Що розповіла власниця вілли?

Журналісти зв’язалися з власницею приміщення за адресою Романицького, 24а, де студія пілатесу працює вже понад 15 років. Жінка попросила не розголошувати її ім’я та пояснила, що приміщення є надбудовою над гаражами й не має історичної цінності. За її словами, студія існує там значно довше, ніж події, описані у файлах Епштейна.

«Якби нас хотіли купити такі люди, ми б про це чули, але ми вперше про це почули зі ЗМІ вчора. Запевняю вас, навряд чи б наше приміщення хотіли купити такі люди. Мені видається, що все ж ідеться про ту гарну віллу за адресою Романицького 24, у дворі якої ми розташовані», — зазначила власниця.

Минуле вілли

Про саму віллу розповіла українська історикиня архітектури Тетяна Казанцева.

«Мальовнича архітектура в стилі історизму. Неоренесанс, цілком характерний для Львова», — охарактеризувала вона будівлю.

За словами дослідниці, віллу збудували 1894 року, а першою власницею була Гощук Катажина (Катерина), ймовірно представниця української родини. Будинок розташований у районі Кастелівки — житловій дільниці між сучасними вулицями Генерала Чупринки, Горбачевського, Кастелівка та Кольберга. Основна забудова району припадає на кінець XIX — початок XX століття, проте вілла на Романицького, 24 була зведена раніше.

Дізнавшись про згадку будівлі у файлах Епштейна, Казанцева планує підняти архівну справу вілли, щоб детальніше вивчити її минуле.

«Якщо ми зануримося, скажімо, на 200 років тому, то ми є на березі такого ставу, який називається Сопків став. Нагорі Кастелівка. Ці будинки побудовані на плато, а озеро лежить внизу. І це така відпочинкова дільниця. І, наскільки мені відомо, цей будинок був станцією для човнів», — розповіла історикиня.

Вона також звернула увагу на архітектурні деталі будівлі.

«З іншого боку, він дуже гарно читається в перспективі вулиці. Ми вже звертали увагу, там нагорі є вежа конусоподібна і куля. І от в цій кулі, каже архітектор Іван Щурко, який досліджував дахи, може зберігатися інформація з будівництва вілли», — зазначила Казанцева.

Історикиня сподівається колись потрапити до підвалу будинку, щоб з’ясувати, чи збереглися там ланцюги та стовпи від колишньої човнової станції. Наразі ж, за її словами, у будівлі мешкають люди.

Щодо приміщення з адресою 24а, Казанцева додає, що, відповідно до планів, воно також зведене у XIX столітті — 1866 року.

Забужко про «віллу Епштейна»

Про історію вілли та згадку у файлах Епштейна написала й українська письменниця Оксана Забужко.

«Кажуть, Епстайн перед арештом майже встиг завершити у Львові складну кількарічну оборудку з купівлі прекрасної (нині дещо занепалої без господаря) довоєнної вілли на Кастелівці», — йдеться в її дописі.

Забужко переконана, що Епштейн не міг діяти в Україні самостійно. На її думку, за цим стояли українські контакти, пов’язані з Росією, які контролювали «чорне ріелтерство» та торгівлю людьми.

Що відомо про файли Епштейна?

Це мільйони нових документів, пов’язаних із покійним фінансистом і засудженим сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Їх оприлюднення стало найбільшою хвилею публікацій від уряду США від моменту ухвалення торік закону, який зобов’язує розкривати такі матеріали.

Загалом відкрито понад 3 млн сторінок документів, 180 тис. зображень і близько 2000 відео — це найбільший масив даних за весь час дії відповідного закону.

Матеріали охоплюють практично всі аспекти життя Епштейна: його перебування у в’язниці, психологічні експертизи, обставини смерті, розслідування щодо Гіслейн Максвелл — спільниці фінансиста, засудженої за торгівлю неповнолітніми, а також листування з впливовими політиками та світовими знаменитостями.

Справa Епштейна вважається одним із найгучніших сексуальних скандалів у новітній історії США. Мільярдера звинувачували у створенні багаторічної мережі сексуальної експлуатації неповнолітніх, до якої він залучав дівчат під виглядом «моделей» або «асистенток».

До слова, засновниця української модельної агенції Linea 12 Models Маша Манюк у «Сніданку з 1+1» заперечила причетність до злочинів Епштейна після оприлюднення розсекречених документів Мін’юсту США. У файлах виявили листування 2010 року між нею та французьким агентом Жаном-Люком Брюнелем (соратником Епштейна, заарештованим за зґвалтування) щодо поїздки української моделі до США. Манюк стверджує, що спілкування було суто професійним і стосувалося стандартних робочих контрактів для американського ринку, а про «друге дно» Брюнеля чи діяльність Епштейна вона нічого не знала.