"Рада миру" Трампа провалилась: у фонді відбудови Гази немає жодного цента

Офіційний фонд «Ради миру» президента США Дональда Трампа, створений для відбудови Гази, залишається порожнім попри гучні обіцянки на $17 млрд від країн-членів — жодного долара через механізм Світового банку так і не надійшло. Організація перебуває у правовому та фінансовому глухому куті вже чотири місяці після свого заснування.

Про це пише Financial Times з посиланням на чотирьох людей, обізнаних із ситуацією.

Мільярди на словах — нуль на рахунку

У січні Трамп заснував «Раду миру» з великою помпою, запросивши світових лідерів сплатити «довічний членський внесок» у розмірі $1 млрд. Країни-члени пообіцяли $7 млрд у рамках «пакету допомоги» для Гази, а сам президент анонсував ще $10 млрд американського фінансування.

Однак фонд, адміністрований Світовим банком і схвалений ООН, досі не отримав від донорів жодного долара.

«Нуль доларів було внесено», — наголосило одне з джерел видання.

Замість офіційного фонду деякі пожертви надходять безпосередньо на рахунок організації у JPMorgan — без жодних вимог щодо незалежної прозорості, які існують для механізму Світового банку.

Марокко перерахувало близько $3 млн, ОАЕ — $20 млн: ці кошти пішли на фінансування офісу «Верховного представника» з питань повоєнної Гази Ніколая Младєнова та зарплати палестинського технократичного комітету. ОАЕ також виділили $100 млн на підготовку нової поліції для Гази — але програма ще не розпочалась, а кошти заморожені.

Довідково: Ніколай Младєнов — досвідчений болгарський політик і дипломат, колишній міністр закордонних справ і міністр оборони Болгарії, депутат Європарламенту. З 2015 по 2020 рік обіймав посаду спеціального координатора ООН з близькосхідного мирного процесу, а потім став директором дипломатичної академії ОАЕ Anwar Gargash. Після навчання у Лондонському King’s College він працював із фондом Сороса та Світовим банком.

Юридичний глухий кут і питання без відповіді

Американські законодавці тиснуть на адміністрацію, вимагаючи пояснити правовий статус організації. Частина конгресменів сумнівається, чи відповідає «Рада миру» юридичним критеріям міжнародної організації, яка має право отримувати американське фінансування.

«Рада миру» — це «щось на кшталт королівського двору», цитує FT слова самого Трампа, і сенатор-демократ Браян Шац зізнається, що не розуміє, чим вона є насправді. Держсекретар США Марко Рубіо, своєю чергою, описав організацію як «витвір ООН» для відбудови Гази.

«Хто відповідальний за Газу? Яке законодавство там діє? Для компаній, що намагаються там працювати, це величезні ризики», — сказав один із потенційних підрядників.

Грандіозний план — і жодного прогресу

Після укладення перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС Трамп представив амбітний план відбудови Гази. Його зять Джаред Кушнер навіть показував глянцеві макети футуристичного міста з хмарочосами і розкішною інфраструктурою. За оцінкою ЄС, ООН і Світового банку, на відбудову протягом наступного десятиліття знадобиться понад $70 млрд.

Однак жоден із трьох ключових елементів плану не просунувся — ані роззброєння ХАМАС, ані виведення ізраїльських військ, ані початок реальної відбудови. За словами обізнаних джерел видання, жодного американського долара не було спрямовано на відновлення палестинського анклаву.

«Вони розуміють: варто їм з’явитися в Газі — і люди одразу кинуться до них по допомогу, якої вони не зможуть надати. У них немає ні інструментів, ні ресурсів. Це справді гнітюча картина», — сказав Бішара Баба, палестинсько-американський бізнесмен, який брав участь у переговорах з ХАМАС від імені адміністрації Трампа.

Нагадаємо, план створення «Ради миру» для відбудови Гази від самого початку викликає занепокоєння через американський контроль і мільярд доларів за членство. Ба більше, заявлена мета «Ради миру» полягає у контролі наступного етапу плану Трампа щодо Сектору Гази. Проте статут організації не згадує безпосередньо Газу, а пропонує широке мандатне завдання для нової міжнародної організації, яка «прагне сприяти стабільності, відновити надійне й законне управління та забезпечити стійкий мир у регіонах, що постраждали або під загрозою конфлікту».