«Знищити» Калінінград: загроза з Білорусі — чи готовий східний фланг НАТО до війни

У понеділок, 18 травня, білоруське Міноборони оголосило про початок навчань ракетних військ та авіації із доставки та застосування ядерної зброї у взаємодії з росіянами. Минулого тижня самопроголошений президент Білорусі Лукашенко заявив про точкову мобілізацію частин, щоб підготувати їх до війни. Це не вперше, коли режим Лукашенка демонструє підвищену готовність до військових дій. У січні цього року (після того, як до Білорусі начебто завезли російський «Орєшнік) Лукашенко влаштував раптову масштабну перевірку боєготовності ЗС Білорусі. А на початку квітня заявив, що країна готується до війни, бо на мир сподіватися марно.

У лютому Володимир Зеленський попереджав, що Москва та Мінськ знову обговорюють проведення спільних військових навчань у Білорусі, нагадавши, що коли відбувалися дуже масовані маневри почався наступ на територію України. У березні та квітні український президент наголошував на планах Росії розгорнути в Білорусі наземні станції управління БПЛА дальньої дії, та як у прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України та налагодження артилерійських позицій. Проте тоді в ДПСУ не фіксували переміщення техніки або підтягнення військових безпосередньо до українського кордону.

На початку травня Зеленський заявляв про специфічну активність у Білорусі на кордоні з Україною. Минулого тижня за підсумками наради з військовим керівництвом, розвідкою та СБУ український президент повідомив про додаткові контакти між росіянами та Лукашенком, щоб переконати останнього приєднатися до нових операцій проти чернігівсько-київського напрямку, або однієї з країн НАТО.

Чи готовий до атаки східний фланг Альянсу? Як Лукашенка та Путіна заохочує до цього Трамп? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Білоруський коридор: попередження від Сил оборони України

«Казати, що російська армія просувається слимачими темпами — це ображати слимаків», — сказала про поточну ситуацію на фронті виконувачка обов’язків міністра закордонних справ Латвії Байба Браже, додавши, що Україна перехопила ініціативу.

Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас теж вважає, що зараз позиції Росії (вочевидь на фронті — Ред.) не найсильніші. А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський припускає, що Путін починає серйозно задумуватися, чи зможе продовжувати війну ще два роки. На його думку, якби Росія була спроможна на серйозну ескалацію, в Кремлі би вже пішли на це, але варіантів особливо не лишилося.

Водночас, на початку травня речник ДПСУ Андрій Демченко повідомляв, що з території Білорусі до України залітала повітряна куля, яка є ретранслятором і допомагає російським повітряним цілям під час обстрілів України. За словами радника українського міністра оборони Сергія «Флеш» Бескрестнова, Росія могла частково відновити елементи радіоуправління ударними «шахедами» з території Білорусі. Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді попередив, що проліт кожного «шахеда», що прямує до України, скориставшись коридорами Білорусі, фіксується. За його словами, «трек наступний: коридор для вбивць = співучасть = каса».

У квітні у великому тексті ТСН.ua вже писав, що наразі немає ознак формування в Білорусі російських або об’єднаних російсько-білоруських ударних угруповань зразку 2022 року. Проте військові постійно попереджають про поглиблення мілітаризації території Білорусі. Тож загроза нікуди не зникає. Однак зараз, за словами Андрія Демченка, в північних смугах оборони, де знаходяться підрозділи ДПСУ, активізації роботи ворожих ДРГ не спостерігається. Водночас, Україна посилює чернігівсько-київський напрямок, а на засіданні Ставки найближчим часом розглянуть та затвердять план реагування. А щодо спільних російсько-білоруських ядерних навчань в українському МЗС попередили Альянс: перетворюючи Білорусь на свій ядерний плацдарм біля кордонів НАТО, Кремль де-факто легітимізує поширення ядерних озброєнь у світі та створює небезпечний прецедент для інших авторитарних режимів.

«Ефективна відповідь на російське-білоруське брязкання зброєю поблизу кордонів НАТО має включати в себе різке збільшення санкційного тиску на Москву та Мінськ, суттєве збільшення підтримки України, яка безпосередньо стримує обидва режими від подальшої експансії в Європу, нарощування присутності союзників на східному фланзі НАТО та поглиблення безпекової взаємодії з Україною», — додали в МЗС України.

Слабкий фланг НАТО: розгромні навчання з українцями

Президент Зеленський неодноразово попереджав, нові агресивні операції з території Білорусі можуть розпочатися й проти однієї з країн НАТО. За підсумками зустрічі з лідеркою білоруських демократичних сил Світланою Тихановською в Єревані, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що Москва все більше втягує Білорусь у війну проти України, перетворюючи її на платформу для агресії й проти Європи в цілому. Особливо на тлі обраного адміністрацією Трампа курсу на скасування санкцій проти білоруських державних і фінансових установ, як-то «Білоруськалій», міністерства фінансів, та інших.

Наприклад Білорусь виробляє близько 20% світового обсягу калійних добрив. До 2022 року саме «Білоруськалій» був головним джерелом податкових та надходжень валюти для режиму Лукашенка. Добрива експортувалися через литовський порт Клайпеди. Зараз, за словами міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, Вашингтон здійснює тиск на Вільнюс щодо відновлення експорту білоруських добрив через порт країни.

Вочевидь, це питання дуже турбує адміністрацію Трампа. Особливо напередодні проміжних виборів до Конгресу США в листопаді цього року. На Ормузьку протоку, заблоковану Іраном, припадає третина світового експорту добрив. Тож здорожчання добрив, разом із підвищенням цін на пальне, негативно вплине на настрої американських фермерів, які є переважно республіканськими виборцями. В Європі це прекрасно розуміють, тому не збираються послаблювати власних санкцій, які, зокрема й проти «Білоруськалію», діють до лютого 2027 року.

Європейці також розуміють, що цілковито покладатися на американську безпекову парасольку вже не доводиться. Особливо після рішення Пентагону вивести з Німеччини 5 тис. американських військових. Варшава дуже сподівалася, що ці війська перекинуть до Польщі. Проте у Вашингтоні відмовили. До цього додається й неготовність європейських армій до нового типу війни. Так, на нещодавніх натовських навчаннях Aurora 26, в яких взяли участь 12 країн Альянсу, українські оператори БПЛА знову «розгромили» сили НАТО. Маневри проходили на шведському острові Готланд — стратегічному для безпеки в Балтійському морі.

Спільні загрози: у Литві попереджають про Калінінград

На думку Люка Коффі, старшого наукового співробітника Центру Європи та Євразії Інституту Гудзона, хоч можливість вступу ЗС Білорусі у війну проти України на боці Росії здається малоймовірною, політики не можуть її виключати, бо не знають, який тиск Кремль чинить на Лукашенка. Незважаючи на нещодавні спроби Білого дому взаємодіяти з Мінськом на високому рівні й навіть включити його до «Ради миру» Трампа, це буде другорядним для Лукашенка, оскільки його політичне виживання залежить від Москви.

Тож, на думку експерта, можливі три варіанти розвитку подій:

• мобілізація в Білорусі;

• атака на Київ;

• рейд на захід України.

ТСН.ua вже писав, що за роки повномасштабної війни Росії проти України Білорусь стала військово-логістичною базою РФ, надаючи Москві також допомогу в обході санкцій. У Білорусі вже давно розбудовується інфраструктура, бази, покращуються лінії зв’язку. Ще восени минулого року, під час спільних російсько-білоруських навчань «Захід-2025», в ЗМІ з’явилася інформація про появу двох нових військових баз, масштабну модернізацію мережі білоруських військових аеродромів поблизу кордонів України та Польщі, та оновлення ракетного потенціалу з появою нових пускових майданчиків у Білорусі.

Західні аналітики й експерти вже давно попереджають про ризик використання Росією території Білорусі для можливого нападу на країни Балтії, зокрема їхнього відрізання від Польщі по Сувальському коридору. Це, нагадаємо, 65-км смуга землі, що з’єднує Калінінград з Білоруссю. Тож, напевно, не випадково в інтерв’ю Neue Zürcher Zeitung міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс попередив, що НАТО має можливості для знищення російських військових об’єктів у Калінінграді, якщо виникне така необхідність, — зрівняти з землею російські ракетні та бази протиповітряної оборони.

«Багато наших планів досі ґрунтуються на припущенні, що Америка надає критично важливі військові можливості, наприклад, супутникову розвідку. Але якщо ми хочемо самостійно захищати Європу, нам доведеться переглянути все — навіть ядерне стримування», — вважає Кястутіс Будріс.

Минулого тижня прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що протягом перших трьох місяців 2026 року не було зафіксовано жодного незаконного перетину польського кордону з території Білорусі. Водночас, у Латвії та Литві спостерігається зростання таких випадків. Нагадаємо, ще від 2021 року Росія та Білорусь використовують мігрантів з Північної Африки та Близького Сходу як важіль гібридного впливу на країни Балтії та Польщу.

Експерти Atlantic Council вважають, що Лукашенко поки що обмежиться підтримкою війни Росії проти України, надаючи Росії інфраструктурну та логістичну підтримку разом з військово-промисловою інтеграцією. Це закріплює Білорусь у гібридній ролі, водночас поглиблюючи непряму участь країни в російській агресії. Для Кремля такий підхід має сенс. Зрештою, Білорусь корисніша для Москви як стабільна база підтримки, ніж як нестабільний союзник на полі бою.