В Україні пропонують заборонити рієлторів та агентства нерухомості: що відомо

В Україні зареєстрували петицію із вимогою повністю заборонити діяльність рієлторів та агентств нерухомості. Автор документа звинувачує посередників у завищенні вартості послуг, тіньових схемах і створенні бар’єрів між власниками та покупцями.

В Україні пропонують заборонити рієлторів

В Україні пропонують заборонити рієлторів / © iStock

В Україні зареєстрували петицію з вимогою повністю заборонити роботу рієлторів на законодавчому рівні. Наразі це виключно громадська ініціатива — жодних відповідних законопроєктів у парламенті немає. Люди апелюють до того, що посередництво на ринку житла не приносить учасникам угод реальної користі, а натомість змушує людей доплачувати за послуги, яких часто немає.

Відповідну петицію зареєстрували на сайті Кабміну.

В Україні пропонують повністю заборонити діяльність рієлторів та агентств нерухомості

Щоб документ потрапив на розгляд до уряду, він має зібрати 25 тисяч підписів громадян. Автор петиції №41/010590-26еп переконаний, що діяльність рієлторів не приносить українцям користі, оскільки змушує їх переплачувати, сприяє розвитку тіньових схем та створює штучні бар’єри для прямої комунікації між власниками й покупцями чи орендарями.

Серед головних аргументів ініціатора — тіньовий компонент ринку.

«У сфері рієлторських послуг широко поширені неофіційні та напівлегальні операції з нерухомістю, приховування реальних доходів, ухилення від сплати податків та нав’язування послуг, які не мають юридичної цінності», — йдеться у петиції.

Також автор петиції зазначає, що документи, які агентства укладають із клієнтами, не забезпечують жодного юридичного захисту і не мають ваги в разі виникнення суперечок.

«Усі реальні правові наслідки виникають лише після нотаріального оформлення, а рієлторські документи не мають значення у випадку конфліктів між орендодавцем, орендарем, продавцем чи покупцем».

У петиції йдеться, що рієлтори не несуть юридичної відповідальності, не гарантують безпеки угод, не впливають на законність операцій та фактично не виконують функцій, які виправдовують стягнення значних комісій.

У петиції нарікають на штучне завищення цін на послуги, монополізацію ринку, та створення бар’єрів у комунікації з власниками житла. Через велику кількість посередників ринок нерухомості стає менш прозорим, а покупці й орендарі змушені переплачувати.

«Беручи до уваги відсутність юридичної користі від рієлторських послуг, поширені тіньові схеми, масове ухилення від оподаткування, нав’язування послуг та штучне втручання у ринок нерухомості, а також негативний вплив на вартість житла, прошу розглянути питання про заборону рієлторської діяльності на законодавчому рівні», — резюмує автор.

Ціни на оренду житла у Києві та Львові

Нагадаємо, оренда житла в Києві залишається однією з найдорожчих в Україні, хоча за вартістю однокімнатних квартир столицю вже випереджають Львів та Ужгород. Попит на захід країни зумовлений безпекою та міграцією, тоді як у Києві зростає пропозиція.

Оренда однокімнатного житла забирає близько 53% середньої зарплати киянина, двокімнатного (29 000 грн) — 80%, а трикімнатного (45 000 грн) — 124%.

Ціни за районами суттєво відрізняються: найдорожчим є Печерський із середньою ціною 38 300 грн за однокімнатну квартиру, а далі йдуть Шевченківський — 27 000 грн, Голосіївський та Подільський — по 23 000 грн. Найдешевше орендувати житло в Деснянському районі — 10 000 грн. При цьому бюджетні варіанти у віддалених районах чи старому фонді стартують від 6500 грн на місяць.

Окрім довгострокової оренди, у столиці зберігається високий попит на подобове житло. Економ-варіанти коштують від 350 грн за добу, тоді як сучасні квартири в центрі — від 1,5–2 тисяч гривень, а апартаменти бізнес- та преміумкласу обходяться значно дорожче.

Львів разом з Ужгородом очолює рейтинг найдорожчих міст України для оренди житла, випереджаючи Київ. Станом на початок серпня 2026 року медіанна вартість оренди 1-кімнатної квартири становить 22 500 грн, 2-кімнатної — 27 000 грн, а 3-кімнатної — 31 500 грн. Високі ціни зумовлені безпековим фактором, міграцією, релокацією бізнесу, високим попитом та обмеженою пропозицією.

Через це оренда однокімнатного житла «з’їдає» близько 69% середньої зарплати львів’янина, двокімнатного — 83%, а трикімнатного — 97%.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie