Заморожені активи Росії: де ще крім Бельгії є гроші та чи зможе Україна їх отримати

У травні 2024 року Євросоюз ухвалив рішення спрямовувати доходи, які генерують ці заблоковані активи, на допомогу Україні. В середині листопада 2025 року Мінфін повідомив, що до українського держбюджету надійшов останній транш на 4,1 млрд євро в межах ініціативи ERA Loans. Минулого року її створили країни G7, щоб згенерувати $50 млрд кредиту під забезпечення доходів, які генерують заморожені активи Центробанку РФ. Від кінця 2024 року за цією ініціативою Україна отримала близько $35 млрд.

У 2024 році російські знерухомлені активи в Euroclear згенерували 6,9 млрд євро прибутку. Проте за перші шість місяців 2025 року дохід склав лише 2,7 млрд євро. Через падіння цих доходів, а також після відмови адміністрації Трампа надавати Україні військову й фінансову допомогу, перед ЄС постало завдання знайти додаткові джерела фінансування не лише для покриття бюджетних, а й військових потреб Києва.

ТСН.ua вже писав, що Єврокомісія (ЄК) запропонувала надати Україні «репараційну позику» на 140 млрд євро фактично під заставу заморожених в Euroclear активів Центробанку РФ. Рішення мають ухвалити на саміті лідерів країн-членів ЄС вже 19 грудня. Проте досі немає згоди Бельгії, де й знаходиться депозитарій Euroclear, не кажучи вже про Угорщину та інших. Євросоюз вже має «план Б», якщо Бельгію не вдасться переконати й рішення про «репараційну позику» не ухвалять.

Але заморожені російські активи знаходяться не лише в Бельгії. Мова про ще понад $260 млрд у США, Британії, Японії, Німеччині, Франції, Канаді та інших. Тож чи зможе Україна розраховувати й на них? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Позиція США: Трамп і Путін хочуть поділити гроші

Директор програм Європи, Росії та Євразії у Chatham House Грегуар Рус переконує, що Європа має усвідомити гірку правду: принципи більше не куплять впливу у Вашингтоні — це можуть зробити гроші. Не йдеться про необхідність оголошення багатомільярдних інвестицій в американську економіку, як це наприклад зробив спадкоємний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман під час нещодавнього візиту до Вашингтона, пообіцявши збільшити обсяг інвестицій від $600 млрд до $1 трлн.

Мова про здатність Євросоюзу та інших союзників України продемонстурвати США, що вони можуть домовитися й знайти шляхи подальшої підтримки не лише України, а й самих себе, в тому числі своїх оборонно-промислових комплексів. Готове рішення вже давно на столі — це використання російських заморожених активів. На початку листопада Reuters повідомляв, що Америка підтримує використання ЄС знерухомлених активів РФ для підтримки Києва.

Але пізніше зі «злитого» росіянами «мирного» плану Трампа-Путіна в ЗМІ стало зрозуміло, що позиція адміністрації Трампа, принаймні того крила, яке виступає за швидку «велику» угоду з Москвою, пропонує інший зухвалий підхід.

ТСН.ua вже писав, що першим про документ щодо врегулювання війни, який складається з 28 пунктів, написало видання Axios. Один із пунктів передбачав виплату США компенсацій за надані Україні гарантії безпеки, а інший — отримання Америкою 50% прибутку від інвестованих у відбудову України $100 млрд із заморожених активів Центробанку РФ та ще $100 млрд, які вкладе Європа. Інша частина заморожених активів має піти в новий американсько-російський інвестиційний фонд.

Вочевидь через нездатність країн-членів ЄС, чий ВВП майже вдесятеро більший за російський, вже не кажучи про кількість населення, домовитися між собою, Вашингтон вирішив поділити з Москвою знерухомлені в Євросоюзі активи Центробанку РФ за спиною самого ЄС.

У самих США є близько $5 млрд заморожених російських активів. Проте адміністрація Трампа не поспішає їх використати чи конфіскувати. Ба більше, за інформацією Bloomberg, США переконують європейців, що заблоковані активи Росії у Європі не мають використовуватися для продовження війни, тобто для допомоги Україні протистояти російській агресії. Натомість вони мають бути використані на переговорах із Росією щодо «мирної» угоди.

Хоча наприклад Британія, як повідомляє The Times, разом із Канадою та іншими країнами, де також знаходяться заморожені російські активи, розглядає можливість передачі Україні до $130 млрд під забезпечення цих активів, що дозволить покрити дві третини потреб Києва на 2026-2027 роки, враховуючи фінансування оборони.

Переконати Бельгію: чи буде репараційна позика

За даними Ukraine Support Tracker Кільського інституту, від початку повномасштабного російського вторгнення країни G7 та ЄС надали Україні допомоги на понад $300 млрд. В умовах, коли підтримка України в країнах-членах ЄС на четвертому році війни знижується, європейські лідери мають нарешті дійти згоди й ухвалити давно перезріле рішення надавати подальшу допомогу Україні за рахунок грошей агресора.

«Ці гроші мають піти Україні. Це внутрішньоєвропейське питання, і я не бачу жодної економічної можливості перевести задіяні нами кошти в США (що передбачає „мирний“ план Трампа-Путіна — Ред.). І американський уряд це знає», — наголосив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц напередодні зустрічі в пʼятницю, 5 грудня, з премʼєром Бельгії Бартом де Вевером.

Зараз перед лідерами країн-членів ЄС постала головна проблема — переконати Бельгію, де й знаходиться Euroclear, який оперує депозитами на близько 42,5 трлн євро. Занепокоєння уряду Бельгії полягає навіть не в тому, що Росія неодмінно подасть судові позови, якщо її активи будуть конфісковані. Брюссель вимагає справедливого розподілу фінансового тягаря на випадок, якщо ці гроші доведеться повертати Росії, та забезпечення безстрокового замороження активів Центробанку РФ.

Зараз ЄС кожні півроку пролонгує санкції проти Росії. Через вето Угорщини чи Словаччини суто юридично Євросоюз може постати перед проблемою розмороження російських активів і Бельгії доведеться самотужки їх повертати. Щоб цього не сталося, ЄК хоче скористатися статтею 122 Договору про ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю голосів, а не за принципом одностайності.

«Це також можна було б використати для зменшення частоти голосувань щодо поновлення санкцій із кожних шести місяців до одного разу на три роки. Час зараз має вирішальне значення, бо невдача в досягненні угоди залишить Україну з обмеженим бюджетом для боротьби з російськими військами, перш ніж її скарбниця вичерпається в квітні», — пише Politico.

Про конфіскацію активів Центробанку РФ поки що не йдеться. З їхньою допомогою ЄК хоче залучити додаткові гроші, надавши Україні так званий репараційний кредит на 140 млрд євро. ТСН.ua вже писав, що позика виділятиметься траншами й піде як на оборонні потреби Києва протягом наступних 2-3 років, так і на прямі бюджетні вливання. Повертати цей кредит нам доведеться лише якщо Росія виплатить Україні репарації.

ЄК також має «план Б», якщо не вдасться переконати Бельгію, — це запозичення ЄС, тобто залучення коштів на ринках капіталу з використанням бюджету ЄС. Таким чином європейські союзники хочуть допомогти Україні не лише покрити бюджетний дефіцит, а й спрямувати додаткові кошти на закупівлю зброї, зокрема американської.

Додаткових аргументів, зокрема щоб переконати уряд Бельгії, могли б надати країни, де також заморожені російські активи. Окремо від ЄС ці держави могли б створити фонд підтримки України, конфіскувавши або реінвестувавши активи країни-агресора. Як нещодавно сказав премʼєр Бельгії Барт де Вевер: «Найтовстіша курка в Бельгії, але є й інші кури». Проте головне рішення все ж таки за країнами-членами ЄС. І не лише через необхідність пошуку шляхів подальшої допомоги України, а й через збільшення військової загрози з боку Росії для самих європейських членів НАТО, про що постійно попереджають їхні розвідки.