Популярна добавка може шкодити мозку: вчені виявили несподіваний побічний ефект омега-3

Цього тижня американські нейробіологи опублікували результати масштабного дослідження 2026 року, які перевертають звичні уявлення про беззаперечну користь для здоров’я популярних харчових добавок. Науковці з’ясували, що певні компоненти риб’ячого жиру замість допомоги можуть серйозно перешкоджати процесам природного відновлення мозку після перенесених черепно-мозкових травм.

Про несподівані побічні ефекти відомої добавки та її згубний вплив на когнітивні функції повідомляє ScienceAlert.

Несподівана шкода для судин мозку

Традиційно добавки з риб’ячим жиром асоціюються з загальним покращенням роботи мозку та захистом клітин. Проте експерименти на лабораторних мишах із легкими травмами голови продемонстрували зовсім іншу картину. Тварини, в раціоні яких переважала ейкозапентаєнова кислота (одна з ключових жирних кислот омега-3), значно гірше впорювалися з завданнями на просторову пам’ять і навчання.

Виявилося, що ця кислота не сприяє одужанню, а навпаки — перешкоджає відновленню кровоносних судин, перепрограмовуючи їхню метаболічну активність. Фахівці назвали цей ефект «контекстно-залежною метаболічною вразливістю», коли клітини змінюють спосіб використання енергії, відвертаючи ресурси від процесів відновлення.

«Добавки з риб’ячим жиром є скрізь, і люди приймають їх з різних причин, часто без чіткого розуміння довгострокових наслідків. З погляду нейробіології ми досі не знаємо, чи має мозок стійкість до цієї добавки, тому наша робота є першою у своїй галузі», — пояснив нейробіолог Ондер Албайрам із Медичного університету Південної Кароліни.

Різниця між кислотами та накопичення токсинів

Важливо розуміти, що не всі жирні кислоти діють однаково. Дослідники провели додаткові експерименти на клітинах мікросудин людського мозку та з’ясували, що докозагексаєнова кислота (інший популярний компонент омега-3) абсолютно не заважала процесам відновлення гематоенцефалічного бар’єра.

Натомість саме ейкозапентаєнова кислота мала властивість накопичуватися у мозку травмованих тварин. Її дестабілізаційний вплив на кровоносні судини призводив до небезпечного скупчення токсичних тау-білків, які безпосередньо пов’язані з дегенерацією мозку. Такий негативний ефект виявлявся винятково в пошкоджених тканинах, які перебували у стані активного загоєння.

Ризик розвитку хронічної енцефалопатії

Подальший аналіз тканин мозку людей, які страждали на хронічну травматичну енцефалопатію через регулярні удари по голові, показав аналогічні порушення обміну речовин і пошкодження судин. Вчені припускають, що риб’ячий жир з високим вмістом ейкозапентаєнової кислоти може підвищувати ризик розвитку цієї хвороби, посилюючи наслідки легких струсів мозку, які часто залишаються непоміченими та не лікуються.

Автори дослідження наголошують, що наразі спираються переважно на експерименти з клітинами, тому ці гіпотези потребують подальших клінічних випробувань. Однак попередні наукові роботи вже вказували на те, що певні компоненти риб’ячого жиру можуть викликати порушення пам’яті.

«Ця ідея про те, що риб’ячий жир є універсальним засобом для всіх, припиняє працювати, щойно ви починаєте досліджувати взаємодію елементів, але це не означає, що він апріорі шкідливий для вас», — зазначив нейробіолог Онур Ескіоджак із лабораторії Колд-Спрінг-Гарбор.

У майбутньому науковці планують детальніше вивчити вплив різних кислот на різні типи клітин. За словами Ондера Албайрама, це дослідження відкриває важливу дискусію про індивідуальний підхід до харчування в нейробіології та дає поштовх для пошуку нових відповідей.

Мозок, пам’ять та омега-3 — останні дослідження

Омега-3 давно вважають важливим складником раціону для нормальної роботи мозку, однак її вплив може залежати від конкретної жирної кислоти та стану організму. Раніше увагу дослідників привертало й те, що дефіцит омега-3 пов’язують із проблемами пам’яті: йдеться не лише про забудькуватість, а й про труднощі з концентрацією та відчуття розумової втоми. Водночас проблеми з пам’яттю можуть мати безліч інших причин, тому вони самі собою не свідчать про нестачу цих жирів.

На тлі нових даних особливо цікаво, як взагалі змінюється мозок протягом життя. Дослідження, опубліковане у вересні, показало, що приблизно у 24 та 60 років у ньому відбуваються масштабні перебудови, пов’язані зі змінами роботи клітин. У межах роботи науковці проаналізували понад 1,3 мільйона нервових клітин людей різного віку — від немовлят до 97 років. Мозок двічі кардинально перебудовується, і ці періоди можуть пояснювати, чому його реакція на різні фактори з віком змінюється.

Ще один напрям досліджень стосується не самих симптомів, а біологічних змін, які можуть передувати їм на роки. Вчені знайшли у крові певні біомаркери, пов’язані з майбутнім погіршенням когнітивних функцій, ще до появи помітних проблем із пам’яттю. Сигнал у крові може з’явитися задовго до симптомів, що відкриває можливості для раннього виявлення ризиків, хоча такі маркери не означають неминучого розвитку хвороби.