"Тавр" розкрив правду про контрнаступ-2023: хто і що винні у провалі
У своєму резонансному дописі Богдан Кротевич розібрав по поличках, що перетворило контрнаступ 2023 року на матеріал для докторської дисертації про те, як не треба воювати.
Ексначальник штабу 12-ї бригади спецпризначення «Азову» Богдан Кротевич («Тавр») / © Instagram-сторінка Богдана Кротевича
Ексначальник штабу 12-ї бригади спецпризначення «Азов» Богдан Кротевич («Тавр») відверто розповів про залаштунки контрнаступу 2023 року. Він заперечує заяву ексголовкома ЗСУ Валерія Залужного про нестачу ресурсів та вказує на фатальні прорахунки в управлінні. Кротевич проаналізував системні помилки генералітету, які коштували Україні надто дорого.
Про це він написав у своєму телеграм-каналі.
Кротевич зазначив, що про контрнаступ 2023 року цілком можна було б написати докторську дисертацію з доволі промовистою назвою — «Як не треба воювати, маючи достатній ресурс, але недостатньо підготовлений особовий склад, слабке планування, помилково обраний напрямок головного удару та брак гнучкості у військовому управлінні».
Окремий розділ у такій роботі варто було б присвятити тому, як сформовані на основі рекрутингу та добровільності підрозділи знову продемонстрували вищу ефективність і мотивацію, ніж бригади, майже повністю укомплектовані мобілізованими без належної підготовки, навіть попри повне забезпечення технікою та озброєнням.
Помилки контрнаступу ЗСУ 2023 року
Проблема — у системі управління, контролю та відповідальності всередині армії
«Перекладання відповідальності на "обставини", "сильного противника" чи "нестачу ресурсу" у мене викликає тригер. Тому що цим можна виправдати будь-яку помилку: слабке рішення, провальне планування, відсутність досвіду, нерозуміння характеру сучасної війни навіть з боку партнерів, які "допомагали" планувати», — йдеться у дописі «Тавра».
Він визнає: противник справді сильний, але це постійна умова будь-якої війни. Головне питання, за його словами, не в цьому, а в рішеннях, помилках і готовності їх визнавати.
Як приклад Кротевич навів дискусії 2024 року щодо оборонних споруд, в межах яких критикували президента України Володимира Зеленського. Кошти та ресурси виділялися, однак саме будівництво рубежів, їхнє планування, ешелонування, інженерне облаштування, утримання та підрив під час відходу належать до зони відповідальності військових, так само як і ведення бойових дій.
«Водночас я особисто бачив, як наприкінці 2024 — на початку 2025 року деякі інженерні начальники будували відкриті "яйцеподібні" РОПи (ротні опорні пункти — ред.) у чистому полі. Тому проблема знову ж таки — у системі управління, контролю та відповідальності всередині армії», — зазначив ексначальник штабу «Азова».
Недоцільний напрямок головного удару
Він прокоментував заяву Залужного про брак ресурсів під час наступальної операції 2023 року і наголосив, що про її план знав завчасно. Підрозділ «Тавра» планували використати разом із десантниками, однак після доповіді про нестачу бронетехніки та велику частку недосвідчених бійців він наполіг на залишенні в обороні. Саме через їхні позиції проходили сили основного удару.
«Від самого початку я вважав обраний напрямок основного удару недоцільним. Близько шести повноцінних ліній оборони, плюс підготовлена кругова оборона Токмака — це пряма ознака того, що противник чекає на удар саме там. Військове мистецтво не каже "бий там, де на тебе чекають". Воно каже навпаки», — написав Кротевич.
Недостатня підготовка особового складу
За словами «Тавра», він особисто був на командних пунктах під час підготовки та перших днів операції й бачив ситуацію на власні очі.
«Я бачив, як новосформовані підрозділи (до 98% мобілізованих), отримавши Leopard і YPR без належної підготовки та управлінської ланки, заганяли техніку в наші окопи й кидали її, паралельно кидаючи бронетехніку також в міжпозиційному просторі після перших прильотів міномета за метрів 100 від машин. Кидали все: техніку, зброю, засоби зв’язку, карти командирів рот», — описав він.
Відсутність взаємодії
Ексначальник штабу «Азова» також наголосив на низькому рівні координації: він особисто передавав до Генштабу мапи, де українські позиції були помилково позначені як ворожі.
«Попередньої взаємодії не було. На моє прохання провести нараду або направити представника на наш КП — було відмовлено без пояснень», — повідомив Кротевич.
За його словами, ситуація мала абсурдний вигляд: за три доби одна з бригад навіть не змогла дістатися до лінії бойового зіткнення.
Стан ресурсів під час контрнаступу
«Тавр» перелічив проблеми, які, на його думку, свідчили не про брак ресурсів, а про їхнє неправильне використання:
тижнева артилерійська підготовка без результату;
залишена справна техніка;
втрачені документи управління;
фактична відсутність контролю;
заборона евакуації техніки із «сірої зони».
«Ту техніку, яку нам вдалося витягнути, потім із конфліктом вилучала ВКР. Я просив дозволити нам витягти іншу за умови, що вона хоча б тимчасово лишиться в нашому підрозділі на час, поки ми на цьому напрямку — відмовили. Через кілька днів противник спокійно знищив її мінометним вогнем. Тому твердження про критичну нестачу ресурсу, з мого досвіду, не відображає реальної картини», — зазначив він.
На думку «Тавра», ресурс був, але ключова проблема полягала в його розподілі та застосуванні.
Основні помилки операції
Він виділив кілька ключових прорахунків:
невдало обраний напрямок головного удару та слабке планування;
нераціональний розподіл техніки й особового складу без урахування досвіду та морального стану;
відсутність гнучкості після втрати темпу.
На переконання Кротевича, коли стало очевидно, що наступ буксує, потрібно було змінювати задум і перекидати резерви на більш перспективні ділянки.
«Але впертість тих самих генералів затьмарює розум як тоді, так і в ситуації з наступальною операцією на Курському напрямку — "ДОЖМЬОМ". Але лобове продавлювання противника, який має кратну перевагу в людському ресурсі — це не мистецтво війни. Це дурість, яка, на жаль, вартує нам життя найкращих синів та доньок України, і не приносить жодного результату», — зазначив він.
Підсумовуючи, «Тавр» наголосив: кожен має відповідати як за свої досягнення, так і за свої помилки. Поразки не можна пояснювати лише «обставинами», а звання чи посада не повинні звільняти від відповідальності за наслідки ухвалених рішень.
Заява Залужного про контрнаступ-2023
Нагадаємо, Залужний в інтерв’ю AP заявив, що контрнаступ 2023 року зірвався через брак ресурсів, які не виділило керівництво держави, та розпорошення сил замість зосередження в «єдиний кулак» на Запоріжжі. Замість стрімкого прориву до Азовського моря та перерізання сухопутного коридору до Криму ЗСУ втратили фактор несподіванки, давши ворогу час на підготовку.