У Білорусі підняли війська на "перевірку": що відбувається на кордоні з Україною

Державна прикордонна служба України наразі не фіксує переміщення особового складу або військової техніки з боку Білорусі. Також на кордоні не спостерігається жодних нестандартних ситуацій.

Про це під час брифінгу повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко.

За його словами, білоруська сторона продовжує утримувати певну кількість військових підрозділів у прикордонній зоні.

«Білорусь продовжує тримати певну кількість своїх підрозділів у прикордонні на напрямку нашого кордону, такими діями намагаючись показати, що очікує якоїсь загрози саме з території України. Але загалом нестандартних ситуацій по кордону з Білоруссю немає», — зазначив Демченко.

Водночас у Білорусі тривають різні заходи, пов’язані з перевіркою боєготовності підрозділів збройних сил.

За словами речника ДПСУ, українські прикордонники нещодавно зафіксували черговий етап раптової комплексної перевірки боєготовності білоруських військ.

«Кілька днів тому нами зафіксований черговий етап раптової комплексної перевірки боєготовності», — уточнив він.

Попри відсутність активних дій з боку Білорусі цей напрямок для України залишається потенційно загрозливим. Саме тому українська сторона продовжує зміцнювати оборонні позиції.

За словами Демченка, інженерні підрозділи Держприкордонслужби у взаємодії з місцевою владою проводять активні роботи з укріплення лінії кордону та створення фортифікаційних споруд.

«Це робиться для того, щоб кожен складник Сил оборони нашої країни, які перебувають на цьому напрямку, мали всі можливості протидіяти будь-якій загрозі, якщо така відбудеться повторно з території Білорусі», — підкреслив речник.

До слова, раніше Демченко заявляв, що вздовж понад 1000 кілометрів кордону — від Волині до Чернігівщини — триває постійне нарощування оборонних можливостей і фортифікаційне укріплення. Це робиться для того, щоб усі підрозділи Сил оборони, які перебувають на цьому напрямку, могли ефективно реагувати на будь-які потенційні загрози з території Білорусі.

Водночас ситуація перебуває під постійним контролем розвідки та підрозділів ДПСУ.

У Держприкордонслужбі також наголошувал, що попри відсутність активних дій, кордон з Білоруссю від початку повномасштабного вторгнення залишається потенційно загрозливим напрямком для України.

Ситуація на кордоні України з Білоруссю — що відомо

Нагадаємо, загроза повторного наступу російських військ на Київ з території Білорусі залишається, хоча аналітик оцінює її як низьку.

За словами ексспівробітника СБУ Івана Ступака, повністю виключати такий сценарій не можна, адже війна показала, що навіть малоймовірні події можуть реалізуватися. Водночас шанс нової спроби наступу на столицю він оцінює менш ніж у 5–10%.

Експерт нагадав, що кордон з Білоруссю наразі замінований, укріплений інженерними спорудами та перебуває під постійним контролем. Крім того, підготовку масштабного наступу, яка потребує значного накопичення військ, українська розвідка змогла б зафіксувати заздалегідь.

Ступак також зазначив, що у разі використання території Білорусі для нової атаки на Україну Київ матиме право завдавати ударів по військовій інфраструктурі на її території.

Також, підготовка спільних військових навчань Росії та Білорусі викликала занепокоєння як в Україні, так і серед західних союзників. У Києві нагадували, що подібні маневри вже використовувалися Кремлем у 2022 році як прикриття для накопичення військ перед повномасштабним вторгненням.

Додаткове занепокоєння викликали повідомлення про підготовку в Білорусі майданчиків для можливого розміщення російських ракетних комплексів «Орешнік». Хоча самих ракет у країні поки було не зафіксовано, там уже з’явилася техніка для їхнього обслуговування.

Водночас у Державній прикордонній службі України заявляли, що не спостерігали переміщення російських військ чи техніки поблизу кордону. Українські військові та розвідка постійно моніторили ситуацію, а перевірки боєготовності у Білорусі відбуваються регулярно.

Аналітики також зазначають, що Білорусь дедалі більше інтегрується у військову систему Росії та активно використовується Кремлем для підтримки війни проти України — зокрема для логістики, ремонту техніки, виробництва компонентів і застосування інфраструктури для управління безпілотниками. Попри це, станом на зараз ознак безпосередньої підготовки нового наступу з півночі українська сторона не фіксує.