Як Джекі Кеннеді опинилася на коронації Єлизавети II і чому не отримала запрошення на церемонію

Жаклін Був’є поки ще не почула освідчення у коханні від свого майбутнього чоловіка Джона Ф. Кеннеді — була журналісткою та фотографкою газети The Washington Times-Herald. 1953 року 23-річна дівчина вирішила залишити його ненадовго і вирушити у мандрівку Європою, щоб висвітлити одну із найяскравіших події у історії європейських монархій — коронацію Єлизавети II.

У книжці Керолайн Галлеманн The Kennedys and the Windsors: The Story of Two Dynasties, One Born, One Made («Кеннеді та Віндзори: історія двох династій — однієї за походженням і однієї створеної») 2026 року описується, як Жаклін провела час у тій поїздці.

За словами авторки, підштовхнула Жаклін до подорожі мати, яка запевняла доньку, що відстань лише допоможе розпалити будь-які серйозні почуття, які Кеннеді міг до неї мати.

«Якщо ти настільки закохана в Джона Кеннеді, що не хочеш його залишати, то, гадаю, йому буде значно легше зрозуміти, що він відчуває до тебе, якщо ти зустрічатимешся з цікавими людьми й робитимеш цікаві речі, замість того щоб сидіти тут і чекати, коли задзвонить телефон», — згадувала вона багато років по тому, пояснюючи ці слова доньці.

Мати вважала також, що донці поїздка піде на користь і допоможе розвіятись.

«Я думаю, Times-Herald була б рада відправити тебе та ще одного репортера висвітлювати коронацію, — сказала її мати. — А якщо вони не захочуть, я хотіла б подарувати тобі цю поїздку, бо думаю, що це був би чудовий досвід для тебе».

Зрештою Джекі поступилася й побачила в цій подорожі професійну можливість. Вона звернулася до редакторів і домовилася про завдання: написати кілька матеріалів про коронацію на додаток до своєї регулярної колонки Inquiring Camera Girl.

Щоправда, варто зазначити, що різні джерела по-різному розповідають про те, хто насправді оплатив поїздку. Деякі історики стверджують, що навіть попри отримані редакційні завдання рахунок однаково сплатила її мама Джанет Був’є. Подруга Джекі Айлін Боудойн, яка її супроводжувала у поїздці, згадувала, що газета таки відшкодувала принаймні частину витрат, а Джекі «зберігала кожен чек».

Жаклін Був’є вирушила до Британії на розкішному лайнері

Для своєї поїздки вона обрала SS United States — величезний швидкісний океанський лайнер, який міг подолати цей маршрут лише за п’ять днів.

Вона описувала неквапливий ритм життя на кораблі: дні по-справжньому починалися лише об 11 ранку і були заповнені іграми на палубі, переглядом фільмів, коктейльними годинами та танцями в бальній залі. Як завжди уважна спостерігачка, вона документувала вибір одягу своїх попутників і тримала вухо гостро, прислухаючись до пліток. На борту також перебували — і це особливо цікавило Джекі — герцог і герцогиня Віндзорські, колишній король Едуард VIII та Волліс Сімпсон. Подружжя зійшло з корабля раніше і вирушило до Парижа — їх не запросили на церемонію, і вони стежили за коронацією зі свого будинку.

Вона зупинилася у квартирі однієї з придворних дам Єлизавети

Коли Джекі та її подруга Айлін сіли на SS United States, вони не до кінця знали, де житимуть у Лондоні. Але до моменту прибуття в Саутгемптон 27 травня, їхні родини вже організували все необхідне: проживання в квартирі в Мейфері, що належала фрейліні королеви леді Абель Сміт (того тижня вона сама жила в палаці), місця для перегляду коронаційної процесії, запрошення до посольства США та вечері з іншими американськими мандрівниками.

У Лондоні для своїх матеріалів Джекі брала інтерв’ю в усіх — від носіїв багажу до близького друга принца Філіпа та однієї з фрейлін королеви — фіксуючи їхні реакції на цю історичну подію. Неназвана фрейліна розповіла, що їм потрібно було прибути до Вестмінстерського абатства о 6:30 ранку, але перукарі мали бути в палаці вже о 3 ночі. «Ми носимо тіари, знаєте, а це потребує певного часу для підготовки», — пояснила вона.

Джекі досліджувала лондонське світське життя — і отримала запрошення на зіркову вечірку

Одного вечора вона вирушила танцювати до 400 Club — невеликого приватного нічного клубу. Невеликі розміри робили клуб особливо ексклюзивним, і список гостей це підтверджував: того вечора Джекі проводила час у компанії маркізів, графів і навіть махараджі Джайпуру.

Вона також гортала британський світський журнал Tatler, шукаючи поради, як найкраще пережити коронаційну процесію: зробити педикюр, узяти сонцезахисні окуляри й одягнути невеликий капелюшок. А ще обходила місцеві книгарні, купуючи книжки.

Попри всі її особисті та професійні зв’язки, їй не вдалося дістати місце всередині Вестмінстерського абатства на церемонію. Тож натомість вона стежила, як велична карета королеви проїжджає повз, стоячи біля магазину плащів Burberry.

Після дня коронації ввечері Джекі та її подруга вирушили на розкішний бал Перл Мести в Londonderry House, запрошення на який здобули самі. Серед присутніх були голлівудські зірки, світські левиці та аристократи.

Вона зустріла королеву Єлизавету через вісім років

Коли літак приземлився в Бостоні і Джекі зайшла до терміналу чекати на наступний рейс до Нью-Йорка, Джон Кеннеді вже був там, щоб зустріти її. Як виявилося, мати Джекі мала рацію: розлука справді посилила почуття Джона Кеннеді і підштовхнула його офіційно заявити про їхні стосунки перед громадськістю.

Наступна поїздка Жаклін до Лондона відбулася через вісім років, але вже як першої леді США. Попри те, що вона не потрапила на коронацію, а тільки стежила за нею з вулиці, згодом вона сама опинилася у Букінгемському палаці, але вже як гостя Її Величності.