Кораблі Росії та Китаю замкнули коло навколо Японії: що стоїть за небезпечним маневром

Китайські та російські військові кораблі провели спільне 17-денне патрулювання навколо Японського архіпелагу. Аналітики вважають, що маневри мали продемонструвати військові можливості двох країн і посилити тиск на Токіо та Вашингтон.

Про це йдеться в матеріалі видання South China Morning Post.

Міністерство оборони Японії повідомило, що три китайські кораблі — ракетні есмінці типів 055 і 052D, а також допоміжне судно типу 903 — пройшли через Корейську протоку в південно-західному напрямку.

За їхнім маршрутом стежили кораблі та патрульні літаки Морських сил самооборони Японії, які збирали розвідувальну інформацію.

Ці маневри відбулися після завершення спільного китайсько-російського патрулювання, яке тривало 17 днів. Згідно з картою японського оборонного відомства, 16 липня кораблі пройшли через протоку Міяко поблизу Окінави.

Після цього вони рухалися неподалік островів Оґасавара, пройшли водами на південь і схід від Японії, а 27 липня досягли протоки Лаперуза між островами Хоккайдо та Сахалін.

З урахуванням подальшого проходження через Корейську протоку китайські військові кораблі фактично здійснили повне коло навколо Японії.

У японському Міністерстві оборони заявили, що такі спільні походи можуть бути демонстрацією сили проти країни. У Токіо назвали ці дії серйозним приводом для занепокоєння у сфері національної безпеки.

Що заявили в Китаї

Міністерство оборони Китаю підтвердило, що спільне патрулювання розпочалося 13 липня. Тоді з китайського міста Циндао вийшли три кораблі Військово-морських сил КНР і російський корвет.

Вони відвідали західну частину Тихого океану, Охотське та Японське моря.

За даними китайської газети Global Times, це також був перший випадок, коли кораблі Китаю та Росії разом пройшли через протоку Фріза поблизу Курильських островів. Частину цих островів вважають своєю територією як Японія, так і Росія, яка наразі їх контролює.

На кого спрямовані маневри

Професор міжнародних відносин Міжнародного християнського університету в Токіо Стівен Надь вважає, що спільне патрулювання мало щонайменше двох адресатів — Японію та Сполучені Штати.

На його думку, Пекін прагне чинити тиск на прем’єр-міністерку Японії Санае Такаїчі після її заяв про можливу реакцію Токіо у разі нападу на Тайвань.

Водночас Росія, за оцінкою експерта, намагається показати, що досі здатна брати участь у військових операціях в Індо-Тихоокеанському регіоні, попри війну проти України.

Китай і Росія також могли демонструвати здатність вільно переміщатися вздовж першого острівного ланцюга та потенційно взаємодіяти у разі загострення ситуації навколо Тайваню.

Перший острівний ланцюг простягається від Японії до Філіппін і включає Тайвань, який Пекін вважає частиною Китаю.

Патрулювання стають масштабнішими

Експерт із морської безпеки Бенджамін Бландін зазначив, що Китай і Росія вже кілька років проводять спільні морські патрулювання. Однак із часом вони стають тривалішими, охоплюють більші території та набувають більш наполегливого стратегічного характеру.

За його словами, ці дії відбуваються на тлі загального погіршення безпекової ситуації в регіоні. Йдеться, зокрема, про навчання китайської армії навколо Тайваню, активність китайських кораблів і літаків поблизу Японії та ширше використання тактики «сірої зони».

Експерт вважає, що для Токіо важливий не лише маршрут одного китайсько-російського патрулювання, а сукупність усіх подібних подій. Вони можуть посилити прагнення Японії розвивати оборонну співпрацю зі США та іншими партнерами.

Директор проєкту морської прозорості SeaLight Рей Пауелл зазначив, що маршрут через протоку Фріза до Охотського моря дозволяє Пекіну демонструвати, що перший острівний ланцюг більше не обмежує можливості китайського флоту.

За його словами, кожна така операція також зміцнює аргументи Токіо на користь збільшення оборонних витрат і тіснішої співпраці зі Сполученими Штатами та іншими союзниками.

Доцент Ноттінгемського університету в Малайзії Бенджамін Бартон додав, що подібні маневри набувають дедалі більшого значення у довгостроковому стратегічному плануванні Пекіна.

На його думку, Китай використовує такі патрулювання, щоб перевірити власну готовність до дій у потенційно більш нестабільній та ворожій геополітичній обстановці.

Відносини Росії та Японії: останні новини

Напруженість між Москвою і Токіо посилюється також через територіальну суперечку навколо Південних Курильських островів. Росія планує назвати один з островів Малої Курильської гряди на честь радянського розвідника Ріхарда Зорге та встановити там меморіальну дошку.

У Японії такі дії сприймають як чергову спробу Москви закріпити контроль над спірною територією. Токіо вважає своїми чотири найпівденніші острови — Ітуруп, Кунашир, Шикотан та острови Хабомаї, називаючи їх Північними територіями.

Радянські війська зайняли ці острови 1945 року, незадовго до капітуляції Японії у Другій світовій війні. Відтоді територіальна суперечка між країнами залишається неврегульованою.

Відносини також загострилися через співпрацю Японії з оборонним сектором України. Російське МЗС висловило протест після того, як японська компанія Terra Drone інвестувала в українського виробника дронів-перехоплювачів.

У Москві назвали угоду «відверто ворожим кроком» і викликали японського посла Акіру Муто. У російському МЗС заявили, що політика уряду прем’єр-міністерки Санае Такаїчі довела двосторонні відносини до «історичного мінімуму».

Експерт із міжнародних відносин Джеймс Браун вважає, що Росію непокоїть можливе розширення співпраці японських компаній з українськими виробниками озброєнь. За його словами, Токіо також прагне вивчати український досвід застосування безпілотників під час війни.