Як розпізнати серійного вбивцю: психологи назвали чотири ключові риси

Нещодавнє дослідження психологів з Університету Бамберга, Німеччина, виявило характерні риси, які найчастіше зустрічаються у серійних убивць. Попри популярний міф про те, що таких злочинців легко розпізнати, науковці наголошують: їхня психологія значно складніша, а ключові риси — не завжди очевидні.

Про це повідомляє Unilad.

Дослідники проаналізували 45 серійних убивць-чоловіків, які діяли упродовж останніх 60 років. Усі працювали поодинці, а їхні злочини мали сексуальний мотив. Дані взято з масштабної Бази серійних убивць Radford/FGCU, що містить інформацію про понад тисячу осіб.

У результаті команда визначила чотири нарцисичні риси, характерні для більшості злочинців: «грандіозне суперництво», «грандіозне захоплення», «вразлива ізоляція» і «вразлива ворожнеча». За словами дослідників, ці риси поєднують як демонстративну зверхність, так і вразливість, образливість та гіперчутливість — суміш, яка може штовхати до агресії та насильницької поведінки.

Зокрема, «грандіозне суперництво» означає знецінення інших і постійне прагнення до переваги. «Грандіозне захоплення» — це потреба у визнанні та увазі. Водночас дві інші риси відображають внутрішню боротьбу: підвищену підозріливість, переконання в несправедливому ставленні та схильність до уникнення соціальних контактів.

Аналіз інтерв’ю злочинців показав, що найчастіше виявлялася «вразлива ворожнеча» — її зафіксували у 84% висловлювань. Далі йде «грандіозне захоплення» — 76%, «грандіозне суперництво» — 71% і «вразлива ізоляція» — 58%. Кількість жертв у вибірці коливалася від двох до 22, у середньому — понад вісім.

Співавторка дослідження, психологиня та кримінологиня Евангелія Іоанніді, пояснює, що серійні вбивці — значно складніша група, ніж здається. За її словами, за манією величі часто приховується глибока образа та відчуття пригніченості.

Вона додає, що подвійність — поєднання грандіозності та вразливості — допомагає зрозуміти, чому їхні злочини мають настільки особистий і контрольований характер. Проте дослідниця підкреслює: ці риси не можна розглядати як пряме пояснення або предиктор насильницької поведінки, адже більшість людей із подібними особливостями ніколи не скоюють злочинів.

Автори наголошують, що їхня робота дає глибше розуміння психологічних механізмів, які можуть стояти за сексуально вмотивованими серійними вбивствами, але не визначає універсальних ознак для їх виявлення.

Нагадаємо, п’ять запитань, на які людям після 50 краще не відповідати.