Вечеря може “вдарити” по мозку та серцю: вчені назвали небезпечний час

Для здоров’я серця і мозку важливо не лише те, що людина їсть, а й коли саме вона вечеряє. Дослідники з медичного центру Північно-Західного університету заявили, що найкраще завершувати вечерю щонайменше за три години до сну.

Про це йдеться в матеріалі Daily Mail.

Ідеальним часом для вечері фахівці називають проміжок між 17:00 та 19:00. Водночас головне правило простіше: останній прийом їжі має бути не пізніше ніж за три години до того, як людина лягає спати.

За словами науковців, такий режим допомагає організму краще відновлюватися вночі, підтримує нормальний артеріальний тиск і серцевий ритм, а також знижує навантаження на травну систему.

«Для досягнення фізіологічних переваг обмеження часу прийому їжі важливо не лише те, скільки і що саме людина їсть, а й час прийому їжі відносно сну», — пояснила докторка Філліс Зі, старша авторка дослідження та експертка з медицини сну.

Як працює правило трьох годин

Якщо людина лягає спати о 21:00, вечерю бажано завершити до 18:00. Якщо відхід до сну припадає на 23:00, останній прийом їжі варто закінчити до 20:00.

Такий проміжок дає організму час на перетравлення їжі. Це може покращити якість сну, зменшити ризик печії та кислотного рефлюксу, а також не змушувати травну систему активно працювати вночі.

Пізня вечеря, навпаки, може порушувати циркадні ритми організму, ускладнювати засинання і погіршувати якість нічного відпочинку.

Чому це важливо для мозку

Якісний сон допомагає мозку виводити продукти обміну, зокрема білки, які пов’язують із хворобою Альцгеймера та хворобою Паркінсона. Крім того, кращий контроль рівня цукру в крові знижує ризик пошкодження судин мозку, що може бути пов’язано з погіршенням пам’яті та когнітивних функцій.

Науковці також наголошують, що здорове серце підтримує стабільний кровотік до мозку. Це, своєю чергою, може зменшувати ризики інсульту та вікових порушень пам’яті.

Що показало дослідження

У дослідженні взяли участь 39 дорослих віком від 36 до 75 років. Учасники мали надмірну вагу або ожиріння, а також ранні ознаки кардіометаболічних ризиків, зокрема незначно підвищений рівень цукру в крові.

Частина учасників припиняла їсти щонайменше за три години до сну і дотримувалася нічного голодування тривалістю приблизно від 13 до 16 годин. Контрольна група зберігала звичний режим харчування.

Через сім тижнів у групи, яка вечеряла раніше, зафіксували покращення нічного серцевого ритму, зниження діастолічного тиску, кращу реакцію організму на глюкозу та нижчий рівень кортизолу — гормону стресу — вночі.

Дослідники вважають, що рання вечеря може бути простим немедикаментозним способом підтримати здоров’я серця, сон і роботу мозку.

Також фахівці зазначають, що організм ефективніше переробляє їжу у першій половині дня. Вранці чутливість до інсуліну природно вища, тоді як увечері підвищується рівень мелатоніну, який готує тіло до сну, але одночасно знижує вироблення інсуліну. Через це пізні прийоми їжі можуть погіршувати контроль рівня цукру в крові.

Науковці підкреслюють: навіть невелика зміна режиму — вечеряти раніше і не їсти щонайменше три години перед сном — може позитивно вплинути на сон, серцево-судинне здоров’я та роботу мозку.