Забудьте про "підодіяльник": як правильно називати постільну білизну українською

У побутовому спілкуванні українці часто припускаються помилок, використовуючи слова, які є калькою з російської мови. Особливо це стосується назв постільної білизни. Експерт пояснив, чому слова «підодіяльник», «простинь» і «наволочка» є некоректними, та запропонував правильні українські відповідники.

Про це розповів популяризатор мови Рамі Аль Шаєр.

Експерт наголошує на відсутності логіки у слові «підодіяльник» в контексті української мови. Оскільки предметом, яким ми вкриваємося, є «ковдра», а не «одіяло», то й назва чохла для неї має походити від цього кореня.

«Як українською ви скажете 'пододеяльник'? 'Підодіяльник' чи 'підідіяльник'? І так усім відомо, що вкриваємося ми ковдрою, а не одіялом. Тоді маю риторичне запитання: а з якого ж взагалі підодіяльник взявся? Де в цьому мовному ланцюжку зв’язок? Ніде», — зазначає Рамі Аль Шаєр.

Єдиним правильним варіантом у цьому разі є слово підковдра. Саме в підковдру ми заправляємо ковдру.

Як правильно: «простинь» чи «простирадло»

Ще однією поширеною помилкою є вживання слів «простинь» або зменшувально-пестливого «простинка». Ці форми є калькованими та не властивими літературній українській мові.

Популяризатор мови радить запам’ятати правильний варіант: простирадло або ж простирало.

Щодо чохла на подушку ситуація простіша, але також має свої нюанси. Замість звичного для багатьох слова «наволочка» експерт радить вживати питомий український варіант — наволока.

«З подушкою ще простіше. На неї ми натягаємо наволоку», — підкреслює журналіст.

Цікаво, що слово «наволока» в українській мові може мати ширше значення та іноді слугує синонімом до слова підковдра, оскільки обидва предмети виконують функцію чохлів.

Нагадаємо, в Україні зростає інтерес до чистої української мови, однак у повсякденному мовленні досі поширені суржикові варіанти.

Лінгвісти нагадують, що правильно говорити тістечко замість «пірожене», цукерки замість «канфєти», морозиво замість «морожене», льодяник замість «лєденєц» і пластівці замість «хлоп’я». Фахівці підкреслюють: грамотна мова є важливою частиною української самоідентичності.