Зорепад досягає піку: як побачити «падаючі зорі», залишені кометою Галлея

Пік метеорного потоку Ета-Аквариди припаде на ніч із 5 на 6 травня. Найкраще «падаючі зорі» буде видно перед світанком, подалі від міського світла.

Зорепад

Зорепад / © Pexels

У ніч із 5 на 6 травня очікується пік метеорного потоку Ета-Аквариди. Це один із двох щорічних зорепадів, пов’язаних із кометою Галлея.

Про це повідомляє Live Science.

Ета-Аквариди активні щороку з 19 квітня до 28 травня. Метеори візуально ніби вилітають із ділянки неба поблизу сузір’я Водолія, зокрема в районі зорі Ета Водолія. Втім, сама зоря, розташована на відстані близько 168 світлових років від Землі, до метеорного потоку стосунку не має.

Джерелом зорепаду є пил і уламки, які залишила після себе комета Галлея. Вона обертається навколо Сонця приблизно за 76 років. Востаннє комету можна було спостерігати у внутрішній частині Сонячної системи 1986 року, а наступного разу вона повернеться у 2061-му.

Зараз комета Галлея перебуває у зовнішніх областях Сонячної системи, за орбітою Нептуна. Однак двічі на рік Земля проходить крізь її пиловий слід. Саме так виникають Ета-Аквариди навесні та Оріоніди восени — з початку жовтня до початку листопада.

Коли частинки кометного пилу входять в атмосферу Землі, вони рухаються зі швидкістю близько 65 км/с і згорають, утворюючи швидкі метеори зі світними слідами. Яскраві боліди також можливі, але трапляються рідко.

Найкраще Ета-Аквариди видно у південних тропіках, де радіант потоку піднімається вище над горизонтом перед світанком. За ідеальних умов там можна побачити до 50 метеорів на годину.

У Північній півкулі потік зазвичай менш інтенсивний — приблизно 10–30 метеорів на годину, оскільки радіант розташований низько над східним горизонтом. Водночас метеори можуть виглядати особливо ефектно: вони ніби довго ковзають низько по небу.

Цього року спостереження ускладнить яскраве місячне світло. У пікову ніч Місяць буде освітлений приблизно на 84%, тому кількість видимих метеорів може зменшитися до менш ніж 10 на годину.

Найкращий час для спостереження — перед світанком 6 травня, коли радіант потоку підніметься найвище, а Місяць буде нижче над горизонтом. Для спостереження не потрібні телескопи чи біноклі: метеорний потік краще видно неозброєним оком.

Щоб побачити більше «падаючих зір», варто обрати темне місце подалі від міського освітлення, дати очам 20–30 хвилин звикнути до темряви та дивитися не в одну точку, а охоплювати поглядом якомога більшу ділянку неба.

Нагадаємо, міжзоряна комета 3I/ATLAS, яка наближалася до нашого Сонця, виявилася однією з найбагатших на спирт серед усіх відомих космічних об’єктів.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie